Новий Закон про ТОВ – господарювати по новому

Новий закон про ТОВ та ТДВ ухвалено Верховною Радою України 6 лютого 2018 року.  Що зміниться та що нового принесе Закон суб`єктам підприємництва, після його підписання Президентом? Ми вирішили проаналізувати та порівняти норми діючого законодавства та прийнятого законотворцями нового закону.  Діюча редакція закону Новий закон СТАТУТ Справжність підписів учасників засвідчується нотаріально тільки на новій редакції статуту
Читать далее…

Posted in Блог, Корпоративное право, Лучшее, Наша практика | Leave a comment

Містобудівні умови та обмеження – вихідні дані для будівництва

Містобудівні умови та обмеження є однією з основних складових вихідних даних, необхідних замовнику будівництва для початку будівельних робіт. Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі – Закон) встановлені правові та організаційні основи містобудівної діяльності, спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Особа (фізична
Читать далее…

Posted in Административные споры, Блог, Лучшее | Leave a comment
Блог, Наша практика, Судебная практика, конфликты, Хозяйственные споры

Як споживачу оскаржити рішення енергопостачальника?

Як споживачу оскаржити рішення енергопостачальника?

“Як споживачу оскаржити рішення енергопостачальника?” – із таким запитанням до нашої компанії все частіше звертаються споживачі електроенергії, фізичні та юридичні особи. Адже зросли не тільки ціни на електричну енергію, але й штрафи за порушення правил користування нею.
Проте, не варто забувати, що рішення про порушення Правил користування електричною енергією може бути оскаржено до суду, якщо споживач вважаєте, що воно прийнято незаконно.
Отже, за результатами перевірки дотримання вимог Правил користування електричною енергією складено акт про порушення. До речі, нагадуємо, що під час проведення перевірки та складання акту, споживач має право: подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, суть яких викладється в акті або відмовитись від його підписання.
На підставі цього акту проводиться засідання комісії, рішення якої оформлюється протоколом. В цьому протоколі визначається обсяг  недоврахованої електричної енергії та розраховуються завдані енергопостачальнику збитки. Протокол разом із відповідним рахунком надсилається або вручається споживачу і може бути оскаржений до суду протягом 10 робочих днів із дня отримання.

При цьому на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем Правил користування електричною енергією, обмеження та відключення електропостачання не здійснюється і оплата за актом не проводиться. А відтак, споживач продовжує користуватися електричною енергією та не зобов`язаний сплачувати за актом до набрання законної сили рішенням суду.
Зауважу, в разі звернення з позовом до суду, споживач зобов’язаний письмово повідомити про це постачальника електричної енергії так само в десятиденний термін з дня отримання протоколу. В разі неотримання енергопостачальником повідомлення про оскарження або позову в установлений строк, він матиме право здійснити відключення від електропостачання.

Особливої уваги потребує перевірка правильності розрахунку обсягу недоврахрованої електричної енергії і суми завданих збитків.
Так, в останній судовій справі щодо захисту споживача послуг з електропостачання, юристам нашої компанії вдалося довести, що ПАТ «Київенерго» при проведені розрахунку обсягу не облікованої електричної енергії безпідставно застосовано максимально дозволену потужність, зазначену в Договорі про постачання електричної енергії.

Однак, відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, при здійсненні розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії договірна потужність може бути застосована виключно у випадку не допуску представників енергопостачальної організації на територію споживача для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів або відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність. При цьому, як в нашому випадку Вищий господарський суд України зробив висновок, що в акті про порушення обов’язково зазначаються дані про відсутність у представників енергопостачальника можливості для проведення таких вимірів.
Таким чином, на підставі виявлених нами порушень з боку енергопостачальника при проведенні розрахунку, судом було визнано недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, яким споживачу було нараховано до сплати 784 358,38 гривень.
Ознайомитися з рішенням суду можна за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63011077

 

Блог, Наша практика, Судебная практика, конфликты

Як повернути майно власнику в кримінальному провадженні?

Як повернути майно власнику в кримінальному провадженні?

Як повернути майно власнику, якщо слідчий, який його вилучив, зволікає та не виконує законні вимоги власника про повернення майна?
До нашої компанії звернувся громадянин із запитанням, яким чином йому забрати своє майно, яке було вилучене слідчим під час обшуку в його помешканні, так як слідчий відмовляється його повертати?
Ми порадили – звертатися до суду і підготували скаргу на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна.
Під час досудового провадження до суду можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, в тому числі й бездіяльність слідчого, прокурора щодо неповернення тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 Кримінально-процесуального кодексу України.
Подавати скаргу може – заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, підозрюваний, його захисник чи законний захисник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володілец тимчасово вилученого майна.
Звертаємо увагу, що після вилучення майна, слідчий, прокурор повинен звернутися до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі слідчого судді, клопотання про арешт майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як свідчить практика, із клопотанням про арешт майна, яке було вилучено як під час огляду місця події, так під час обшуку на підставі ухвали слідчого, яке не має прямого відношення до кримінального провадження, слідчі до суду не звертаються, а відтак скарги заявників задовольняють.
Із ухвалою слідчого судді можна ознайомитися ТУТ.

Блог, Наша практика, Судебная практика, конфликты, Хозяйственные споры

Стягнення заборгованості за договором підряду

Стягнення заборгованості за договором підряду

Рішення Господарського суду Київської області про стягнення заборгованості на користь ПП “Мальва СТ”  залишено без змін.
Таким чином, було підтверджено нашу правову позицію,  що під час виконання договору підряду замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки та зобов’язаний оплатити виконані підрядником роботи.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання та за прострочення виконання грошового зобов’язання, та на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, відповідно до договору, внаслідок порушення строків оплати виконаних і прийнятих робіт, із замовника стягнуто пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості.
Твердження відповідача, що договір підряду позивачем не виконувався, а акт виконаних робіт не надавався, а отже у відповідача не виникло обов’язку щодо оплати підрядних робіт, були спростовані матеріалами справи.
Таким чином, судом було захищено порушене право позивача, а завдяки безпосередньої участі нашої фірми у виконавчому провадженні, грошові кошти були повернуті на рахунок позивача в повному обсязі.
З текстом судового рішення можна ознайомитись за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/41331776.

Блог, Судебная практика, конфликты

Электронное судопроизводство – не за горами

Электронное судопроизводство – не за горами

Электронное судопроизводство, давно ставшее реальностью в развитых странах, медленно, но верно внедряется и в Украине. 15 ноября 2016 року вступил в силу приказ Государственной судебной администрации № 227 об утверждении Временного регламента направления судом электронных документов участникам судебного процесса, уголовного производства.
Данный порядок направления процессуальных документов в электронном и в бумажном виде разработан в соответствии с процессуальным законодательством и касается пока только уголовного судопроизводства.
Документы могут быть отправлены участнику процесса в электронном виде только после регистрации в системе, размещенной на официальном веб-портале «Судебная власть Украины» ( https://court.gov.ua/).
Чтобы получать на свой адрес документы, пользователь должен подать в суд заявку в соответствии с шаблоном, размещенным на официальном веб-портале «Судебная власть Украины».
Суд после изготовления и подписания процессуального документа параллельно будет направлять электронные копии процессуального документа, скрепленные подписью судьи (судьи-докладчика, председательствующего судьи), по электронной почте на указанный почтовый ящик зарегистрированного пользователя.
Кстати, подобный порядок действовал и ранее при обращении участника процесса с заявлением об ознакомлении с материалами дела в Высшем специализированном суде Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел.
Данные обстоятельства дают определенную уверенность, что в ближайшее время и остальные суды общей юрисдикции перейдут на подобный порядок ознакомления участников процесса с материалами судопроизводства.

Блог, Лучшее, Наша практика, Судебная практика, конфликты, Хозяйственные споры

Штраф за перевищення ліміту споживання не обкладається ПДВ

Штраф за перевищення ліміту споживання не обкладається ПДВ

За перевищення лімітів споживання електричної енергії постачальник нарахував подвійний тариф та нарахував ПДВ на всю суму платежу.
Проте, оскільки плата за перевищення договірної величини споживання електричної енергії є  господарсько-правовою відповідальністю за порушення у сфері господарювання і за правовою природою є штрафною санкцієюа не додатковою компенсацією вартості товарів, то за приписами Податкового кодексу України така плата не є базою для оподаткування податком на додану вартість.
Таку правову позицію юристи АФ “Бізнес і Право”  відстояли в останньому судовому спорі з Київобленерго. Детальніше з судовим рішенням можете ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/58735281

 

Гражданские споры, Наша практика, Судебная практика, конфликты

Захистили боржника в справі про стягнення боргу за кредитним договором

Захистили боржника в справі про стягнення боргу за кредитним договором

Позов банку про стягнення боргу за кредитним договором – це завжди неприємно. Особливо, коли ви впевнені, що повернули кредит ще рік тому, і навіть встигли забути про нього, як про страшний сон. І раптом дізнаєтесь, що банк про Вас не забув, і навіть досі має до Вас якійсь претензії. Звичайно, юридичні служби банків є досить кваліфікованими, тому відбитися самостійно майже неможливо.
Саме в такій ситуації до нас звернулася особа з проханням допомогти захиститися від незаконних претензій банку. Нажаль, дійсно існує практика, коли Банк з яких-ось причин залишає непогашеною невеликую суму кредиту та продовжує нараховувати відсотки та штрафні санкції на цей залишок заборгованості. І коли сума боргу стає значною, звертається до суду з вимогою стягнути донараховану заборгованість.
Так, нашому клієнту, після повного виконання ним рішення суду щодо стягнення на користь банку боргу за кредитним договором, банк повторно сформував заборгованість у розмірі 50 тисяч дол. США  та вимагав через суд її стягнення.
Не зважаючи на очевидну незаконність вимог банку, виграти справу було непросто, оскільки необхідно було довести зловживання банку, які і призвели до виникнення “боргу”. Звичайно, банківські документи, в тому числі виписки по рахунку, підтверджували наявність боргу.
Проте ми змогли добитися рішення про відмову в позові з наступних підстав:
по-перше, суд встановив факт повного погашення заборгованості за кредитним договором,
по-друге, визнав безпідставність донарахування заборгованості за кредитним договором у зв’язку з тим, що  кредитна заборгованість, у тому числі і сума кредиту, була повернута боржником достроково.
З текстом судового рішення Ви можете ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/54611934

 

Блог, Наша практика, Судебная практика, конфликты, Хозяйственные споры

Суд підтвердив право замовника відмовитися від договору підряду

Суд підтвердив право замовника відмовитися від договору підряду

Чи має замовник відмовитися від укладеного договору підряду за власним бажанням?
Наш клієнт – відомий забудовник в місті Києві, уклав договір на виконання підрядних робіт. 
З певних причин жодна із сторін до виконання договору так і не приступила, і всіх це влаштовувало. Через де-який час Замовник направив підряднику лист про відмову від договору. Проте підрядник не погодився і звернувся до суду із позовом про зобов’язання замовника виконати договір.
Частиною 4 ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено безумовне право замовника відмовитися від договору підряду у будь-який час до закінчення роботи. Але в цій справі рішення суду було прийнято всупереч імперативним нормам закону, усталеній судовій практиці та здоровому глузду. Суддею господарського суду міста Києва Пінчуком В.І. позов було задовлено, замовника зобов’язано виконувати договір підряду.
У зв’язку з цим ми були вимушені оскаржити судове ріщення з огляду на його невідповідність нормам законодавства. Як ми і очікували, Київський апеляційний господарський суд не погодився з ухваленим рішенням, став на сторону Закону та підтвердив право замовника відмовитися від договору підряду в будь-який час на власний розсуд. З повним текстом постанови  суду можна ознайомитися тут:
 http://reyestr.court.gov.ua/Review/56157911

Блог, Наша практика, Судебная практика, конфликты, Хозяйственные споры

Обережно – підробка договору! Як захиститися від незаконних вимог

Обережно – підробка договору! Як захиститися від незаконних вимог

Підробка договору і права за цим договором. Що буде, якщо замінити перший аркуш договору позики і звернутися із вимогою про дострокове його виконання? Як захиститися? Як покарати шахрая? Ці питання були вирішені нами під час судового розгляду однієї дуже цікавої господарської справи, щоправда, більше схожої на справжнісінький детектив!
Нашому постійному клієнту було пред`явлено позов про повернення суми позики та штрафних санкцій.
Ситуація, здавалося б, доволі тривіальна: договір позики, строк вийшов, а борг не повернуто.
Але наш клієнт стверджував, що строк платежу ще не настав, а кредитор підробив першу сторінку договору, змінивши строк повернення суми позики.
Юристами “АФ “Бізнес і Право” було докладено значних зусиль, але суд все ж таки призначив технічну експертизу документа.
На вимогу експерта, Позивач оригінал договору не надав, а тому експерт не зміг зробити експертний висновок.
В результаті позов залишено без розгляду, і питання повернення позики наразі не стоїть, адже кредитор тепер не зможе пред`явити в іншому суді справжній договір! Сам себе перехитрував!
Ознайомитись з повним текстом ухвали суду можна ТУТ

P.s. Зі свого боку і, виходячи з даної ситуації, хочу рекомендувати Вам лише одне – підписуйте кожну сторінку договору та скріплюйте підпис печаткою. Так буде важче її замінити або підробити.

Блог, Судебная практика, конфликты

“Хочеш стягнути? Спочатку заплати виконавцю!”

“Хочеш стягнути? Спочатку заплати виконавцю!”

Наразі, при поданні cтягувачем до канцелярії органу державної виконавчої служби виконавчого листа або наказу господарського суду до заяви про примусове виконання рішення, необхідно ще й додати квитанцію про сплату авансового внеску.
Розмір авансового внеску складає 2 відсотки суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру – у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника – фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи.
Однак, якщо стягувачами є: державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи або виконавчі документи видані на виконання судових рішень про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, – то вони звільняються від сплати авансового внеску.
Таким чином, тягар утримання державних виконавців Держава поклала на плечі cтягувачів. 

Блог, Судебная практика, конфликты, Услуги для частных лиц

При поділі майна подружжя враховуються борги

При поділі майна подружжя враховуються борги

Усталеною судовою практикою зроблено висновок, що до складу майна, яке підлягає поділу, входить спільне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя і правовідношення по зобов’язаннях, що виникли в інтересах сім’ї.
Таким чином, якщо одним з подружжя укладений договір в інтересах родини, то цивільні права і обов’язки за цим договором виникають у обох з подружжя. Якщо наявність боргових зобов’язань підтверджується відповідними доказами, такі боргові зобов’язання повинні враховуватися при розподілі майна подружжя.