Блог

Реституція, як спосіб захисту свого права, застосовується лише у разі наявності укладеного сторонами договору, який є нікчемним або визнано недійсним.

Як ми уже публікували раніше, до нашої фірми звернувся клієнт – власник сільськогосподарського підприємства, директор якого продав усі посіви своєму власному підприємству.

Юристами нашої фірми був поданий позов до нового власника посівів про визнання недійсними договорів купівлі-продажу посівів сільськогосподарських культур з підстав того, що директор підприємства при їх укладенні діяв всупереч інтересам підприємства та уклав такі договори на вкрай невигідних умовах, за значно заниженими цінами.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України позовні вимоги підприємства були задоволені в повному обсязі, а зазначені договори купівлі-продажу посівів сільськогосподарських культур визнані недійсними. Посилання на зазначені рішення можна знайти в наших минулих публікаціях.

І от прийшов час застосувати реституцію за одним із таких недійсних договорів.

Юристами нашої фірми в інтересах клієнта було подано позов про застосування реституції та стягнення вартості посівів за недійсним договором. При цьому вартість посівів, яку мав за недійсним договором повернути клієнту боржник була визначена не умовами самого недійсного договору, а незалежною експертною оцінкою майнових прав на майбутній врожай. Така вимога була обґрунтована тим, що ціна недійсного договору (як доведено в судовому порядку) була значно заниженою.

Однак, господарський суд Тернопільської області не погодився з обґрунтуваннями позивача та виніс рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме: 1) застосував реституцію за недійсним договором купівлі-продажу сільськогосподарської культури; 2) стягнув з боржника на користь підприємства вартість посівів за недійсним договором, яка зазначена саме умовами недійсного договору. В решті позовних вимог було відмовлено.

З повним текстом рішення можна ознайомитись тут.

Проте, Львівський апеляційний господарський суд під час перегляду даної справи в апеляційному порядку дійшов вірного висновку з приводу того, що оскільки однією з основних підстав визнання судами договору недійсним стало значне заниження ціни договору та невідповідність договору інтересам позивача, то рішення суду першої інстанції про застосування реституції шляхом стягнення вартості, визначеної недійсним договором, суперечить положенням статті 216 Цивільного кодексу України та не відповідає обставинам справи.

Таким чином Львівським апеляційним господарським судом було задоволено позов сільськогосподарського підприємства в повному обсязі та стягнуто з відповідача дійсну вартість належних Позивачу та незаконно відчужених у нього посівів.

З текстом постанови Львівського апеляційного господарського суду можна ознайомитись тут.