Блог

Податкова реформа 2017 – великі сподівання влади і бізнесу, чи справдяться вони? Розпочинаємо цикл публікацій на тему: зміни в Податковому кодексі України з 01 січня 2017 року.
30 грудня 2016 року Президент підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII.
Глава держави звернув увагу на основні моменти нового закону: місцеві податкові інспекції на рівні району тепер будуть консультаційними, а не перевіряючими та контролюючими органами, що по-перше створить більш сприятливі умови для підприємців, які можуть звернутися і отримати потрібну консультаційну допомогу, а крім того, прибере корупцію та зловживання на місцях.
Також, Президент відмітив, що оскільки контролюючі функції тепер належатимуть органам ДФС на рівні областей, то компетенція та рівень професіоналізму значно підвищиться.
Ще одним чинником покращення інвестиційного клімату є заборона протягом трьох років проводити податкові перевірки новостворених підприємств з обігом до 3 мільйонів, а також віднесення питання відшкодування ПДВ до компетенції Мінфіну, що дозволить декриміналізувати цей податок та наповнити бюджет.
Що ж нового несе цей Закон на який і влада, і бізнес покладають так багато надій. В цій публікації, що відкриває цикл матеріалів про податкову реформу 2017, розглянемо загальні питання адміністрування податків.
Мінфін (центральний орган виконавчої владі – див. Закон) здобув повноваження в сфері оподаткування. Фактично Мінфін здійснюватиме управління та нагляд за діяльністю ДФС із збирання податків.
Великий платник податків, це підприємство з обсягом виручки понад 1 млрд. за дванадцять календарних місяців або підприємство, що сплатило податків (зборів, платежів) більше ніж 20 мільйонів гривень за такий же період. Великими платниками не є неприбуткові підприємства, установи, організації; підприємства та фінансові установи комунальної власності.
Введені визначення електронної адреси, електронної ідентифікації та електронного кабінету платника податків.
Введено визначення «методологічна помилка електронного кабінету» та «технічна помилка», що має надзвичайне значення для судової практики, наприклад, в справах щодо правильності записів в інтегрованих картках платника податків.
Платники податків зобов`язані використовувати електронний кабінет для листування з контролюючими органами в електронній формі у разі подання звітності в електронній формі.
Дебіторська заборгованість платника податків, що має податковий борг, може бути переведена на контролюючий орган за його позовом про зобов`язання укласти договір про переведення права вимоги.
Контролюючі органи зобов`язано здійснювати щоденне оброблення даних та інформації електронного кабінету.
Контролюючим органам заборонено вимагати від платника податків надання: інформації, що була отримана контролюючим органом раніше в установленому законом порядку, в тому числі інформації, що міститься та опрацьовується в інформаційних базах, які ведуться відповідно до статті 74 цього Кодексу та документів, в яких містяться відомості, внесені до відповідних інформаційних баз, які ведуться відповідно до статті 74 цього Кодексу.
Контролюючі органи зобов`язано використовувати дані та інформацію, що отримані через електронний кабінет та вносити до інформаційних баз даних, документи, отримані від платників податків в паперовій формі, а також інформацію щодо взаємодії із платниками податків у контактний спосіб.
Підсумовуючи, можемо відмітити, що як мінімум: стало менше контролюючих органів і більше визначеності в сфері електронних сервісів, контролюючі органи врешті-решт зобов`язали належним чином вести електронні кабінети, а про запити ДФС із вимогою «надати документи по операціям …за період…» – думаю, можна забути взагалі. Принаймні тепер, проти цього є законний аргумент!