Blog

Карантин, правила його дотримання, а також відповідальність за їх порушення були встановлені як законними, так і підзаконними нормативними актами.

Так, статтею 44-3 Кодексу адмінправопорушень (далі – Кодекс №8073-X) передбачено відповідальність за “порушення правил щодо карантину людей”. Встановлено штраф у розмірі 17 000-34 000 грн. на громадян і 34 000-170 000 грн. на посадових осіб.

Виходячи з норм цієї статті, необхідно розібратися, кому дійсно слід побоюватися притягнення до відповідальності, а кому не слід.

Отже, до відповідальності можуть бути притягнуті за:

– порушення правил карантину людей;

– порушення санітарно-гігієнічних правил;

– порушення санітарно-протиепідемічних правил;

– порушення санітарно-протиепідемічних норм, передбачених Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”;

– порушення санітарно-протиепідемічних норм, передбачених іншими актами законодавства,

– порушення рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України передбачено, що органи влади, місцевого самоврядування та їхні посадові особи повинні діяти в межах, порядку та у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до частини першої статті 256 Кодексу №8073-X особа, яка складає протокол, зобов’язана внести до протоколу серед іншого суть адміністративного правопорушення. Тобто: хто вчинив, які саме дії, їхні ознаки, наявність умислу та вини. Внесення цих відомостей пов’язане з правом особи знати, у чому її обвинувачують, як складової частини конституційного права особи, яка притягається до відповідальності, на захист і правничу допомогу.

У тому разі, якщо все-таки адмініпротокол складається, Ви маєте право отримати відповіді на запитання:

– у чому полягає правопорушення?

– яке саме з порушень, передбачених ч.1 ст. 44-3 Кодексу №8073-X, мною скоєно?

– яким нормативно-правовим актом передбачено мій обов’язок вчиняти такі дії, а також відповідальність за невиконання цього обов’язку?

Так само рекомендую:

– заявити письмове клопотання про бажання скористатися правом на правову допомогу адвоката;

– ставлячи запитання поліцейському (або особі, яка складає протокол) знімати процес на відео;

– у жодному разі не відмовлятися від підписання протоколу;

– написати в протоколі: “з порушенням не згоден, письмові пояснення надам до суду”;

– обов’язково вимагати копію протоколу.

Після цього протягом 7 днів необхідно звернутися до адвоката або написати письмову заяву до суду.

Правове обґрунтування перелічених вище дій.

Відповідно до статті 19 Конституції України передбачено, що органи влади, місцевого самоврядування та їхні посадові особи повинні діяти в межах, порядку та у спосіб, визначений законами України.

Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 92 Конституції України діяння, яке є адміністративним правопорушенням, визначено законом.

Статтею 9 Кодексу №8073-X передбачено, що адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Що це означає, а те, що особу можна притягнути до відповідальності за дію чи бездіяльність лише в тому разі, якщо відповідальність за такі дії передбачена відповідним законом.

Отже, якщо закон не вимагає чинити ті чи інші дії або утримуватися від їх вчинення, не передбачена відповідальність за це, то і притягнути до відповідальності за це теж не можна.

Довідка, 18.02.2020 Верховний Суд підтримав позицію суду першої та апеляційної інстанції у справі N524/9827/16-а про адмінправопорушення. Суди дійшли висновку, що особа, яка складає адмінпротокол, зобов’язана відреагувати на письмове клопотання “порушника” про його бажання скористатися правом на правову допомогу адвоката. Ігнорування цієї вимоги призведе до порушення прав особи, а так само до порушення порядку розгляду справи про адмінправопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адмінправопорушення.