Перерасчет военной пенсии признан незаконным

Административные споры, Блог, Лучшее, Наша практика

Верховный суд признал незаконным уменьшение размера и перерасчет военной пенсии, назначенной в соответствии с Законом о пенсионном обеспечении военнослужащих (далее Закон).

Данной статьей мы начинаем цикл публикаций, посвященных вопросам пенсионного обеспечения военных. Мы расскажем как добиться от государства перерасчета военной пенсии.  Эти статьи для Вас, если Вы считаете, что  размер пенсии, которую Вы получаете, меньше чем должен быть.            

16 октября 2019 года Большая Палата Верховного Суда рассмотрела образцовое дело №240/5401/18. Предметом спора было Читать далее Перерасчет военной пенсии признан незаконным

Нецелевое использование земли – расторжение договора аренды

Блог, Лучшее, Наша практика, Хозяйственные споры

Расторжение договора аренды земли – не такая уж и простая задача. Одним из оснований для расторжения аренды может стать нецелевое использование земли.

Земельный кодекс Украины  выделяет девять категорий земель.

А именно:

  • земли сельскохозяйственного назначения;
  • жилищной и общественной застройки;
  • природно-заповедного и иного природоохранного назначения;
  • оздоровительного, рекреационного назначения;
  • историко-культурного назначения;
  • лесохозяйственного назначения;
  • водного фонда,
  • земли промышленности, транспорта, связи, энергетики;
  • обороны и иного назначения.

Каждая категория земли включает в себя ряд целевых назначений. 

Если землю используют вопреки категории данного земельного участка это очевидное нарушение. Это предусмотрено статьей 21 Земельного кодекса Украины и статьей 32 Закона Украины “Об аренде земли”. 

А как быть, когда общая категория использования сохранена. Но арендатор использует землю не по целевому назначению, которое было определено договором аренды? Является ли это нарушением закона и договора? Может ли это послужить основанием для расторжения договора? Читать далее Нецелевое использование земли – расторжение договора аренды

Незавершене будівництво: права, можливості, захист

Блог, Лучшее, Хозяйственные споры

До завершення будівництва і прийняття в експлуатацію об’єкта нерухомого майна, інвестору не належить право власності, а лише майнове право на нього.

В цій публікації розкажемо, що таке незавершене будівництво, які права і  можливості має власник, як захистити свої права на незавершене будівництво. 

Згідно із статтею 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право – це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав, в тому числі на незавершене будівництво, здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, то на загальних підставах, визначених цивільним законодавством.

Останнім часом, на ринку нерухомості гостро стоїть питання не виконання забудовниками зобов’язань щодо завершення будівництва та прийняття будинків в експлуатацію. Подекуди через банкрутство забудовників.

Зростає кількість об’єктів незавершеного будівнцтва, тож які права, можливості захисту має власник?

Саме ця проблема є перешкодою для інвестора, якій сплатив 100% вартості об’єкту інвестування, аби стати повноцінним власником майна.

Законодавством передбачена можливість для інвестора захистити своє право на незавершене будівництво, шляхом

Читать далее Незавершене будівництво: права, можливості, захист

Приєднання до електромережі обленерго через суд

Блог, Гражданские споры, Лучшее

Проведення «зручного та швидкого» приєднання до електромережі обленерго можливе лише у рекламному пості на сайті компанії.

Проте, в дійсних обставинах – обленерго дуже часто не виконує договір про приєднання, а отримання очікуваного результату у вигляді світла в будинку відтерміновується на роки. Чи можна здійснити приєднання до електромережі обленерго через суд?

Придбавши довгоочікувану земельну ділянку, розробивши проект будинку мрії, виникає потреба у проведені будівельних робіт. Для будівництва необхідно здійснити приєднання до до електромережі обленерго.

Стандартна процедура приєднання до електромережі така:

1) укладання договору про приєднання;

2) споживач вносить плату за приєднання;

3) споживач виконує технічні умови приєднання;

4) обленерго здійснює приєднання до електромережі.

Отже, якщо всі зобов’язання з боку споживача  виконані, а обленерго не проводить приєднання, то час звертатись до юриста.

Пам’ятайте! Зобов’язати обленерго виконати договір про приєднання та здійснити приєднання до електромережі обленерго можна через суд.

Так, адвокатами нашого об’єднання, під час розгляду справи в суді, було захищене право споживача на отримання послуг з приєднання та підключення будинку до електричних мереж.

Заперечуючи проти позову, обленерго вказувало, що строк дії договору про приєднання закінчився, а відтак, і зобов’язання з приєднання припинилися. Крім того, обленерго посилалося, що не має технічної можливості виконати приєднання, оскільки було проведено реконструкцію вузлового обладнання ТЕС.

Проте, судом було встановлено, що згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України закінчення строку дії договору не припиняє невиконаного обленерго зобов’язання.

Таким чином суд встановив, що обленерго зобов’язане здійснити приєднання та підключити будинок споживача до електричних мереж, якщо споживачем виконані всі умови договору про приєднання. Також на користь споживача суд стягнув з обленерго штраф. 

Читайте рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області. 

Подібна судова практика дає надію, що кожне прийняте судове рішення на користь споживача, буде дієвим важелем впливу на комунальні компанії, які нехтують своїми зобов’язаннями.

 

Визнати недійсним договір оренди землі

Блог, Лучшее, Хозяйственные споры

Визнати недійсним договір оренди землі – один із способів судового захисту права власності на землю 

Витребувати землю з незаконного володіння, відновити права власника землі, визнати недійсним договір оренди, – актуальні питання в аграрному середовищі.

В очікуванні закону про ринок землі, все частіше постають питання розпорядження землею, її продажу, оренди. Застосовуються різні «схеми» утримання орендарями земельних ділянок.

18 вересня 2019 року Центральний апеляційний господарський суд підтримав позицію суду першої інстанції та задовольнив позов сільської ради, інтереси якої представляла адвокат нашої фірми Дзюба Анна. Рішенням суду було визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, яка незаконно перебувала в оренді у фермерського господарства. Громаді повернуто 73 гектари землі сільськогосподарського призначення.

Читать далее Визнати недійсним договір оренди землі

Звільнення голови сільської ради: як законно висловити недовіру

Административные споры, Блог, Лучшее

Останнім часом в суспільстві досить часто виникає потреба звільнення голови органу місцевого самоврядування. Як висловити недовіру в рамках закону?

З одного боку голова сільської ради – виборна посада, яка діє в рамках Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з іншого – працівник, на якого розповсюджуються норми Кодексу законів про працю України. Якими ж нормами права керуватися при звільненні голови та як правильно діяти в такій ситуації задля уникнення повернення голови в «своє крісло»?

05.02.2020 року Касаційний адміністративний суд Верховного суду підтримав позицію суду апеляційної інстанції та залишив без розгляду позов колишньої голови сільської ради до самої сільської ради, інтереси якої представляла адвокат нашої фірми Дзюба А.В. про визнання недійсним та скасування рішення сесії сільської ради про висловлення недовіри голові. Тим самим рішення сесії сільської ради про висловлення недовіри голові залишилося чинним.

В даній справі колишня голова посилалася як на порушення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (порушення, допущені під час підготовки, проведення сесії, порушення процедури голосування), так і на порушення Кодексу законів про працю України (звільнення голови під час перебування її на лікарняному, не вручення трудової книжки).
Результатом ухвалення позитивного рішення для сільської ради було те, що адвокати нашої фірми супроводжували підготовку та проведення сесії ради, врахували всі тонкощі поняття «голова органу місцевого самоврядування» як з боку спеціального закону, так і з боку трудового законодавства.

Адже тільки завчасна, чітка та вірно сформульована правова позиція стала запорукою законного звільнення голови сільської ради та підставою для фундаментального обґрунтування та доведення своєї правової позиції в суді.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду

Постанова Касаційного адміністративного суду

В результаті зміни влади в громаді зазначеної сільської ради сьогодні панують мир, спокій і процвітання села та його мешканців.

 

Новий Закон про ТОВ – господарювати по новому

Блог, Корпоративное право, Лучшее, Наша практика

Новий закон про ТОВ та ТДВ ухвалено Верховною Радою України 6 лютого 2018 року.  Що зміниться та що нового принесе Закон суб`єктам підприємництва, після його підписання Президентом?

Ми вирішили проаналізувати та порівняти норми діючого законодавства та прийнятого законотворцями нового закону. 

Діюча редакція закону

Новий закон

СТАТУТ

Справжність підписів учасників засвідчується нотаріально тільки на новій редакції статуту або у разі внесення змін до статуту.

Справжність підписів учасників засвідчується нотаріально і при створенні товариства на першій редакції статуту, і на новій редакції статуту або у разі внесення змін до статуту.

 

Значно скоротились вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути відображені в статуті товариства.

Так, у статуті товариства мають відображатися відомості про:

1) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;

2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень;

3) порядок вступу до товариства та виходу з нього.

 Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.

Статутний  капітал  товариства  з  обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Відтепер кожен учасник повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом (при цьому за відповідні положення щодо зміни законодавчо встановленого терміну мають проголосувати одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

 

Деталізовано порядок збільшення статутного капіталу. Статутний капітал товариства можна збільшити тільки після отримання товариством погоджених внесків учасників.

УЧАСНИКИ

Максимальна   кількість   учасників  товариства  з  обмеженою відповідальністю не могла перевищувати 100 осіб.

Новим законом кількість учасників товариства не обмежується

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Вихід же з товариства учасника, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, допускається тільки за згодою інших учасників (рішення про надання згоди має бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом).

Учасника товариства  з  обмеженою   відповідальністю,    який систематично не виконує або неналежним  чином  виконує  обов’язки, або перешкоджає своїми діями  досягненню  цілей  товариства,  може бути   виключено   з   товариства   на   основі  рішення,  за  яке проголосували  учасники,  що  володіють  у  сукупності більш як 50 відсотками  загальної  кількості голосів учасників товариства.

 

Учасника товариства може бути виключено виключно в двох випадках: 1) невнесення учасником внеску до статутного капіталу, 2) смерті (припинення) учасника. В інших випадках допускається тільки примусовий викуп частки в судовому порядку.

ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ УЧАСНИКІВ

Діючий закон передбачає, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні   учасники   (представники  учасників),  що  володіють  у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

В Законі України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» відсутнє положення щодо визначення кворуму.

 

Кардинально змінений принцип підрахунку голосів. Так тепер голоси будуть рахуватись не від кількості присутніх учасників на зборах, а від загальної кількості учасників. Деякі питання приймаються тільки, якщо за них одностайно проголосують усі учасники товариства (тобто 100% голосів).

 

Вводиться процедура заочного голосування на загальних зборах  учасників.

ІНШІ НОВЕЛИ

 

Вводиться поняття та порядок укладання корпоративного договору та можливість видачі безвідкличної довіреності з корпоративних прав.

 

Вводяться поняття та порядок укладання значних правочинів та правочинів, щодо яких є заінтересованість.

 

Законом встановлено строк для приведення статутів товариств у відповідність з ним. Такий строк становить 1 (один) рік  з дня набрання чинності законом про ТОВ. При цьому закон зазначає, що товариства звільняються від сплати адміністративного збору за реєстрацію змін до статуту товариства у зв’язку з приведенням його у відповідність із цим Законом протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом.

З текстом Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» ви можете ознайомитись ТУТ.

Чи підпише Президент України зазначений закон та коли він набуде чинності? Наша фірма обов`язково висвітлить це в  наступних публікаціях. Слідкуйте за новинами законодавства разом з нами.

Містобудівні умови та обмеження – вихідні дані для будівництва

Административные споры, Блог, Лучшее

Містобудівні умови та обмеження є однією з основних складових вихідних даних, необхідних замовнику будівництва для початку будівельних робіт.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі – Закон) встановлені правові та організаційні основи містобудівної діяльності, спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Особа (фізична або юридична), яка має намір проведення будівельних робіт і подала виконавчому органові або, у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів, – районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника і є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника.

Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджений наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 N109.

У січні 2017 року до Закону були внесені зміни,  відповідно до яких стало можливим скасування містобудівних умов та обмежень на підставі заяви замовника; головного інспектора будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду – у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам, а також рішення суду.

Отже, законодавство чітко визначає коло осіб, яким надаються містобудівні умови та обмеження, порядок їх видачи, контролю виконання, скасування, а також правові відносини, які цими умовами регулюються і для кого вони створюють права та обов’язки.

За результатами розгляду судової справи про визнання протиправним та скасування рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки, у якій я представляв інтереси забудовника, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначив, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства та Закону виключне право оскаржити містобудівні умови та обмеження, має лише особа, прав та обов`язків якої ці умови стосуються.

В даній справі суд дійшов висновку, що містобудівні умови та обмеження за своєю юридичною суттю є актом індивідуальної дії та направлені на врегулювання правовідносин, у даному випадку, між замовником будівництва, як суб’єктом містобудування, та департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури згідно з нормами Закону.

Таким чином, суд визнав, що сторонні особи, непов’язані з будівництвом, які мають на меті завадити замовнику будівництва виконувати роботи шляхом оскарження та (або) скасування містобудівних умов та обмежень, не наділені Законом такими правами, оскільки їх права та інтереси цими умовами не порушуються.

З рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва можете ознайомитися ТУТ.

Дане рішення Окружного адміністративного суду міста Києва залишене в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 серпня 2016 року, з яким можете ознайомитися за посиланням та підтримане постановою Верховного Суду України від 17 жовтня 2017 року.

Защита в суде от незаконных действий оппонентов

Блог, Лучшее, Наша практика, Судебная практика, конфликты

Защита в суде от незаконных действий оппонентов – это реалии, с которыми практикующим юристам приходится сталкиваться каждый день. Ведь представительство в суде – это не только защита нарушенных прав и законных интересов клиента, но и защита его процессуальных прав при рассмотрении судебного дела.

Злоупотребление процессуальными правами – не редкость, а значит необходимо понимать, как эффективно этому противостоять.

В этой публикации хотим поделиться практическим опытом юристов нашей компании в разрешении некоторых процессуальных вопросов.

Итак, статьей 78 Хозяйственного процессуального кодекса Украины предусмотрено право истца отказаться от ранее поданного иска. Аналогичным образом статьями 100, 111-6 Хозяйственного процессуального кодекса установлено право субъекта обжалования отказаться от апелляционной или кассационной жалобы. Такой отказ является основанием для прекращения производства по делу без вынесения решения, а потому часто злонамеренно используется для недопущения принятия или отмены “невыгодного” судебного решения.

Однако право на отказ не является абсолютным. Суд не принимает отказ от иска, апелляционной или кассационной жалобы, если данные действия противоречат законодательству или нарушают чьи-либо права и охраняемые законом интересы.

В процессе рассмотрения двух дел, где мы защищали интересы предприятия, которое подало в одном деле – апелляционную, в другом –  кассационную жалобы, незадолго до вынесения решения произошел рейдерский захват данного предприятия. Новый “владелец” и он же директор сразу же отменил выданные нашим адвокатам  доверенности и  направил в суды отказы от поданных жалоб. Новые “представители” предприятия активно их поддерживали. Целью данных действий было – оставить в силе  ранее принятые неправосудные решения в пользу оппонентов нашего предприятия.

Несмотря на отмененные доверенности, нашим адвокатам удалось отстоять свое право принимать участие в рассмотрении дела, и в судебном заседании мы смогли доказать суду, что в случае удовлетворения отказов, поданных от имени предприятия, будут нарушены интересы самого предприятия – субъекта обжалования. А поскольку Закон говорит о “чьих-либо правах и законных интересах”, то значит, должны учитываться и интересы самого предприятия, которое ранее обратилось с жалобой, уплатило не малый судебный сбор, оплатило труд адвокатов, а  теперь просто отказывается от возможности защитить свои интересы и компенсировать затраты.

Таким образом, новым “владельцам” не удалось лишить предприятие права на правосудие, даже получив ненадолго полный контроль над ним. Поставленные нами цели были достигнуты, неправосудные решения отменены, а права предприятия – защищены. Теперь же, когда контроль над предприятием полностью восстановлен, можно продолжить работу по представительству его интересов. Подробнее с решением суда апелляционной и кассационной инстанции можно ознакомиться по ссылкам.

 

 

Признание устава недействительным – очевидное и невероятное

Блог, Лучшее, Наша практика, Хозяйственные споры

Признание устава недействительным – как одна из схем захвата предприятия – довольно популярная уловка рейдеров. Готовы ли суды адекватно реагировать на подобные действия и давать им надлежащую правовую оценку?

Не так давно мы имели возможность убедиться, что, к сожалению, то ли судьи недостаточно владеют базовыми знаниями в данной сфере, то ли борьба с коррупцией пока так и остается только “борьбой”.

В нашей последней публикации на эту тему мы рассказывали о судебном процессе по делу о признании недействительным договора купли-продажи корпоративных прав. Следующим элементом “стратегии” бывшего владельца сельхозпредприятия, который решил обобрать до нитки проданное им предприятие, стало обращение в суд с требованием признать недействительным новую редакцию устава предприятия, которая отражала сведения о его новых совладельцах (соучредителях).

По нашему мнению абсурдность данного иска не вызывала сомнений, однако решением суда первой инстанции, оставленным без изменения апелляционным судом, иск бывшего владельца был удовлетворен. Единственным основанием стало то, что судебная экспертиза, назначенная судом по ходатайству истца, установила, что подпись на уставе от имени одного из участников предприятия, (владеющего 40% доли в этом предприятии), выполнена не тем лицом. При этом суды, рассматривая данное дело, исследовали и обстоятельства, связанные с заключением и выполнением договора купли-продажи корпоративных прав, и процедуру регистрации данной редакции устава, хотя данные правоотношения являются предметом других судебных разбирательств.

Все наши усилия убедить суд в необходимости придерживаться норм закона и устанавливать именно те, обстоятельства, с которыми закон связывает возможность признания устава недействительным, – остались безрезультатными. Принятые в данном деле судебные решения потрясают своей некомпетентностью, надуманностью выводов и безосновательностью применения норм закона. С решением суда первой инстанции и постановлением апелляции можно ознакомиться по ссылкам, но это так, для гурманов!

К счастью, нам удалось убедить судей кассационной инстанции встать на сторону закона, хотя для этого пришлось приложить немало усилий.

Постановление Высшего хозяйственного суда Украины в данном деле в очередной раз подтверждает, что законом установлено – признание устава недействительным требует установления совокупности трех обстоятельств,  а именно: несоответствие устава требованиям закона, невозможность устранения допущенных нарушений закона, а также факт нарушения законных прав и интересов истца такими незаконными положениями устава.

Лично для меня было открытием то, что и судьи, и государственные регистраторы не имеют представления о том, что устав предприятия не может ассоциироваться со сделкой,  а значит, статьи 203, 215 Гражданского кодекса Украины в данном случае неприменимы. Не может также идти речь о реституции (возврате в первоначальное состояние), так как последствия признания устава недействительным применяются только на будущее. 

Несмотря на успешное завершение данного дела и то, что нам удалось отстоять свою правовую позицию, осадок от этого дела все же остался. Очевидность нарушений закона, допущенных судами первой и апелляционной инстанций, не оставляет сомнений в намеренности подобных действий. Эффективный механизм привлечения судей к ответственности за заведомо неправосудные решения отсутствует. Несмотря на люстрацию и переаттестацию судей, судебную реформу  и бесконечные заявления о борьбе с коррупцией, могу смело утверждать: в данной сфере очень мало что изменилось… от этого и осадок…