Захист боржника під час стягнення боргу за договором позики

Блог, Гражданские споры, Услуги для частных лиц

Стягнення боргу за договором позики – дуже розповсюджена категорія справ. Але жодна справа не схожа на іншу.
Наприклад, до нас звернулася за допомогою  громадянка України, щодо якої було порушено справу про стягнення боргу за договором позики. Суд першої інстанції вона вже програла, і, здавалося,  шансів на уникнення сплати боргу у неї вже не залишилося.
Але, уважно вивчивши матеріали  та обставини справи, нам вдалося доказати суду апеляційної інстанції, що зобов’язання, які особа набула внаслідок договорів позики, вже трансформувались у зобов’язання, передбачені договором про спільну діяльність, укладеного між тими самими особами, які уклали позику. Тому не виконання зобов’язань за договором про спільну діяльність з боку позикодавця стало підставою для відмови у задоволені вимоги про стягнення позиченої суми. Таким чином, рішення суду про стягнення боргу було скасоване, позивачу відмовлено в задоволенні позову. З текстом судового рішення Ви можете ознайомитися за посиланням:
 http://reyestr.court.gov.ua/Review/59175533

Штраф за перевищення ліміту споживання не обкладається ПДВ

Блог, Лучшее, Наша практика, Судебная практика, конфликты, Хозяйственные споры

За перевищення лімітів споживання електричної енергії постачальник нарахував подвійний тариф та нарахував ПДВ на всю суму платежу.
Проте, оскільки плата за перевищення договірної величини споживання електричної енергії є  господарсько-правовою відповідальністю за порушення у сфері господарювання і за правовою природою є штрафною санкцієюа не додатковою компенсацією вартості товарів, то за приписами Податкового кодексу України така плата не є базою для оподаткування податком на додану вартість.
Таку правову позицію юристи АФ “Бізнес і Право”  відстояли в останньому судовому спорі з Київобленерго. Детальніше з судовим рішенням можете ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/58735281

 

Захистили боржника в справі про стягнення боргу за кредитним договором

Гражданские споры, Наша практика, Судебная практика, конфликты

Позов банку про стягнення боргу за кредитним договором – це завжди неприємно. Особливо, коли ви впевнені, що повернули кредит ще рік тому, і навіть встигли забути про нього, як про страшний сон. І раптом дізнаєтесь, що банк про Вас не забув, і навіть досі має до Вас якійсь претензії. Звичайно, юридичні служби банків є досить кваліфікованими, тому відбитися самостійно майже неможливо.
Саме в такій ситуації до нас звернулася особа з проханням допомогти захиститися від незаконних претензій банку. Нажаль, дійсно існує практика, коли Банк з яких-ось причин залишає непогашеною невеликую суму кредиту та продовжує нараховувати відсотки та штрафні санкції на цей залишок заборгованості. І коли сума боргу стає значною, звертається до суду з вимогою стягнути донараховану заборгованість.
Так, нашому клієнту, після повного виконання ним рішення суду щодо стягнення на користь банку боргу за кредитним договором, банк повторно сформував заборгованість у розмірі 50 тисяч дол. США  та вимагав через суд її стягнення.
Не зважаючи на очевидну незаконність вимог банку, виграти справу було непросто, оскільки необхідно було довести зловживання банку, які і призвели до виникнення “боргу”. Звичайно, банківські документи, в тому числі виписки по рахунку, підтверджували наявність боргу.
Проте ми змогли добитися рішення про відмову в позові з наступних підстав:
по-перше, суд встановив факт повного погашення заборгованості за кредитним договором,
по-друге, визнав безпідставність донарахування заборгованості за кредитним договором у зв’язку з тим, що  кредитна заборгованість, у тому числі і сума кредиту, була повернута боржником достроково.
З текстом судового рішення Ви можете ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/54611934

 

Змогли оспорити заповіт за допомогою експертизи

Блог, Гражданские споры, Лучшее, Наша практика, Услуги для частных лиц

Як оспорити заповіт, якщо Ви вважаєте, що насправді він не відображає реальну волю померлого? Як свідчить моя адвокатська практика, на жаль, дуже часто після смерті близької людини, спадкоємці раптово дізнаються про наявність заповіту на користь інших осіб, про яких вони раніше навіть не чули.
Виникає запитання, що ж робити? Невже цьому не можна зарадити?
Воля померлого заслуговує на повагу, якщо тільки відсутні сумніви щодо свободи цієї волі та її справжньості.
Якщо ж, наприклад, померлий приймав ліки і це, в свою чергу, могло вплинути на його волевиявлення, то необхідно звертатися до суду з позовом про визнання заповіту недійсним.
П
ід час розгляду таких справ в суді одним з важливіших доказів є висновок посмертної судово-психіатричної експертизи, проведення якої є в даному випадку є обов’язковим.
Якщо експертизою буде встановлено, що померлий під час підписання заповіту був не здатний усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, то суд може визнати заповіт недійсним. 
З аналогічним рішенням з моєї практики можна ознайомитися тут.

 

 

 

Суд підтвердив право замовника відмовитися від договору підряду

Блог, Наша практика, Судебная практика, конфликты, Хозяйственные споры

Чи має замовник відмовитися від укладеного договору підряду за власним бажанням?
Наш клієнт – відомий забудовник в місті Києві, уклав договір на виконання підрядних робіт. 
З певних причин жодна із сторін до виконання договору так і не приступила, і всіх це влаштовувало. Через де-який час Замовник направив підряднику лист про відмову від договору. Проте підрядник не погодився і звернувся до суду із позовом про зобов’язання замовника виконати договір.
Частиною 4 ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено безумовне право замовника відмовитися від договору підряду у будь-який час до закінчення роботи. Але в цій справі рішення суду було прийнято всупереч імперативним нормам закону, усталеній судовій практиці та здоровому глузду. Суддею господарського суду міста Києва Пінчуком В.І. позов було задовлено, замовника зобов’язано виконувати договір підряду.
У зв’язку з цим ми були вимушені оскаржити судове ріщення з огляду на його невідповідність нормам законодавства. Як ми і очікували, Київський апеляційний господарський суд не погодився з ухваленим рішенням, став на сторону Закону та підтвердив право замовника відмовитися від договору підряду в будь-який час на власний розсуд. З повним текстом постанови  суду можна ознайомитися тут:
 http://reyestr.court.gov.ua/Review/56157911

Обережно – підробка договору! Як захиститися від незаконних вимог

Блог, Наша практика, Судебная практика, конфликты, Хозяйственные споры

Підробка договору і права за цим договором. Що буде, якщо замінити перший аркуш договору позики і звернутися із вимогою про дострокове його виконання? Як захиститися? Як покарати шахрая? Ці питання були вирішені нами під час судового розгляду однієї дуже цікавої господарської справи, щоправда, більше схожої на справжнісінький детектив!
Нашому постійному клієнту було пред`явлено позов про повернення суми позики та штрафних санкцій.
Ситуація, здавалося б, доволі тривіальна: договір позики, строк вийшов, а борг не повернуто.
Але наш клієнт стверджував, що строк платежу ще не настав, а кредитор підробив першу сторінку договору, змінивши строк повернення суми позики.
Юристами “АФ “Бізнес і Право” було докладено значних зусиль, але суд все ж таки призначив технічну експертизу документа.
На вимогу експерта, Позивач оригінал договору не надав, а тому експерт не зміг зробити експертний висновок.
В результаті позов залишено без розгляду, і питання повернення позики наразі не стоїть, адже кредитор тепер не зможе пред`явити в іншому суді справжній договір! Сам себе перехитрував!
Ознайомитись з повним текстом ухвали суду можна ТУТ

P.s. Зі свого боку і, виходячи з даної ситуації, хочу рекомендувати Вам лише одне – підписуйте кожну сторінку договору та скріплюйте підпис печаткою. Так буде важче її замінити або підробити.

Податкові перевірки «по ланцюгу», відповідальність за контрагента

Блог, Налоговые споры, Налогообложение, Наша практика

Податкові перевірки “по ланцюгу”, податкова відповідальність за контрагента  – не новина, але ми знову і знову розповідаємо про останню судову практику в цій категорії справ, адже позитивні зрушення таки є, проте необхідно правильно побудувати правову позицію. 
Уявіть собі ситуацію: Ви – процвітаюча компанія, законослухняний платник податків, ведете свій бізнес прозоро і намагаєтесь співпрацювати лише з надійними та перевіреними партнерами.
Аж раптом, «лист щастя» з актом позапланової невиїзної документальної перевірки, в якій Податкова приходить до висновку про порушення Вами податкового законодавства з тих підстав, що контрагент Вашого контрагента не зареєстрував за своїм місцем реєстрації податкову декларацію. І як результат – податкове повідомлення-рішення.
Проте, не варто засмучуватись, варто – діяти! В аналогічній ситуації юристи “АФ “Бізнес і Право” захистили права свого клієнта, і Окружний адміністративний суд м. Києва, рішення якого залишено без змін Київським апеляційним адміністративним судом, зазначив, що юридична відповідальність особи має індивідуальний (персональний) характер, і право на податковий кредит платника податків не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами (тобто податкова відповідальність повинна застосовуватись саме до порушника та не може негативно впливати на податковий облік пов’язаних з ним осіб).
З повними текстами зазначених рішень судів Ви можете ознайомитись: ТУТ 
і ТУТ

МОРАТОРИЙ НА ПРОВЕДЕНИЕ ПРОВЕРОК ДЕЙСТВУЕТ

Административные споры, Блог

Пока в стране действует мораторий на проведение проверок бизнеса контролирующими органами, вышеупомянутые органы продолжают стучать в двери предприятий с четким намерением провести проверку.
В нашу компанию за правовой помощью обратилось строительное предприятие в связи с его внеплановой проверкой экологической инспекцией в г. Киеве.
В качестве основания для проведения такой проверки государственные инспекторы предъявили постановление следователя Днепровского РУ ГУ МВД Украины в г. Киеве от 09.04.2015 года. Экологи были допущены на объект строительства, и по результатам проверки был составлен акт о выявленных нарушениях.
Учитывая, что на сегодняшний день в Украине действует мораторий на проведение проверок субъектов предпринимательской деятельности, действия сотрудников экологической инспекции были обжалованы юристами Бизнес и Право в суде.
Окружным административным судом г. Киева основания для такой проверки были признаны достаточными и законными и, соответственно, предписание, вынесенное после ее проведения, обязательным к выполнению.
Не согласившись с таким толкованием норм действующего законодательства, нами была подана апелляционная жалоба.
Киевский апелляционный административный суд, изучив материалы дела, принял новое постановление, которым апелляционная жалоба была удовлетворена.
В своем постановлении суд указал, что выдача разрешения для проведения проверки Кабинетом министров Украины не требуется только в случае, когда такая проверка проводится при одновременном наличии условий: по решению суда, по требованию должностных лиц в случаях, предусмотренных уголовно-процессуальным кодексом Украины. То есть, все эти условия являются обязательными, а поэтому не допускается проведение проверки без разрешения Кабинета министров Украины на основании постановления следователя при отсутствии соответствующего судебного решения.
Таким образом, можно сделать вывод о том, что отсутствие достаточных оснований для проведения проверки, а также ненадлежащее уведомление о ней, влечет за собой признание ее незаконной, а значит, и ее результатов также.
Таким образом, мы на практике убедились – мораторий на проведение проверок действует.
Можно лишь посоветовать субъектам хозяйствования даже не допускать контролирующие органы к таким проверкам.
С текстом решения суда Вы можете ознакомиться, перейдя по ссылке http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57126964
По этой проверке поставлена точка. Сколько еще таких проверок ожидается, покажет время. Читать далее МОРАТОРИЙ НА ПРОВЕДЕНИЕ ПРОВЕРОК ДЕЙСТВУЕТ

«СНАЧАЛА ВЫДАДИМ, А ПОТОМ ОТЗОВЕМ»

Административные споры, Наша практика

Считаю, что большое количество, как граждан так и предприятий, учреждений и организаций в повседневной жизни сталкивались с произволом «чинуш» разного калибра, от которых зависело предоставление того или иного согласования, распоряжения или решения на местном уровне, а затем внезапный, в связи с определенными обстоятельствами, и неожиданный отзыв ранее выданного решения.
Очень часто происходит такая ситуация, когда после пройденных сотен кругов ада, Вы наконец получите решение органа местного самоуправления по вопросам, которые напрямую связаны с Вашей жизнедеятельностью и на основании которого планируется воплощение определенных договорных или иных отношений с третьими лицами.
Рассмотрим пример когда окрыленный счастьем, держа в раках решения органа местного самоуправления, считая, что по крайней мере со стороны этого органа неприятных неожиданностей не произойдет, Вы заключаете договор на определенные сроки и суммы денег. Конечно, после заключения договора следует его оплата и возникают определенные обязательства, а возможные и последующие цепные действия по заключению договоров с третьими лицами на выполнение основного обязательства. То есть между Вами и Вашими контрагентами возникают правоотношения. Однако проходит некоторое время, происходят определенные изменения, как в стране, так и в мире и тут неожиданно на Ваш адрес приходит письмо о том, что орган местного самоуправления, когда то выдавший решение, на основании которого у Вас с Вашими контрагентами возникли правоотношения, решил его отозвать.
Конечно, ситуация очень неприятная, а она может осложнится еще и тем, что этот орган как правило для борьбы с нарушителем, то есть с Вами привлекает один или несколько правоохранительных органов.
К счастью, Украина является правовым государством или хотя бы пытается стать такой и у нас есть Конституция в которой закреплен принцип, согласно которому права и свободы человека и их гарантии определяют содержание и направленность деятельности государства, которое отвечает перед человеком за свою деятельность (статья 3). Органы местного самоуправления несут ответственность за свою деятельность перед юридическими и физическими лицами (статья 74 Закона Украины «О местном самоуправлении в Украине»). Таким образом, органы местного самоуправления не могут отменять свои предыдущие решения, вносить в них изменения, если в соответствии с предписаниями этих решений возникли правоотношения, связанные с реализацией определенных субъективных прав и охраняемых законом интересов, и субъекты этих правоотношений возражают против их изменения или прекращения. Это “гарантия стабильности общественных отношений” между органами местного самоуправления и гражданами, порождает у граждан уверенность в том, что их существующее положение не будет ухудшено принятием более позднего решения, что согласуется с правовой позицией, изложенной в абзаце втором пункта 5 мотивировочной части Решения Конституционного суда Украины от 13 мая 1997 года № 1-ЗПУ.
Ненормативные правовые акты органа местного самоуправления являются актами одноразового применения, исчерпывают свое действие фактом их выполнения, поэтому они не могут быть отменены или изменены органом местного самоуправления после их выполнения. С данным утверждением согласен и Конституционный Суд Украины в своем решении от 16.04.2009 г.. По делу №1-9 / 2009.
Подобную правовую позицию высказал и Верховный Суд Украины в постановлении от 06.06.2011, которая, в соответствии с предписаниями действующего законодательства, является обязательным для всех судов Украины и в которой высший орган судебной системы отметил то, что распоряжение, которое является ненормативным правовым актом однократного применения и исчерпало свое действие фактом его использования, не может быть в дальнейшем отменено органом, который его принял.
Итак, отзыв органом местного самоуправления предварительно принятого им же решения, которое является ненормативным правовым актом одноразового применения и в соответствии с предписаниями которого возникли правоотношения, связанные с реализацией определенных прав и охраняемых законом интересов противоречит нормам Конституции и законодательства Украины.