Недійсність статуту – правові підстави та передумови

Блог, Корпоративные споры, Наша практика, Судебная практика, конфликты

Недійсність статуту, як наслідок визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав, який став підставою для переведення прав учасника на нового співвласника, чи так все просто та беззаперечно, як здається?
В одній з останніх судових справ, щодо корпоративних прав, яку доручило нашій компанії велике сільськогосподарське підприємство, випала нагода розібратися з цим дуже цікавим питанням.
Фабула така. Договір купівлі-продажу частки корпоративних прав приватного підприємства, на думку продавця, має ознаки недійсного правочину, а відтак, із посиланням на статтю 203 та 215 Цивільного кодексу України ним заявляється позов про визнання недійсним нової редакції статуту, відповідно до якої новим учасником підприємства вказано покупця частки корпоративних прав. Логіка проста: недійсний договір не породжує правових наслідків, а відтак, і нова редакція статуту, щодо включення нового учасника – є недійсною. На перший погляд позиція доволі обгрунтована.
Не будемо коментувати безпідставність тверджень позивача щодо недійсності самого договору купівлі-продажу, оскільки по-перше, позиція позивача абсолютно позбавлена аби хоч найменшого глузду, а по-друге – не є цікавою з точки зору цієї публікації. Але наполягаємо – для визнання недійсним статуту цього недостатньо!
Зокрема, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» відповідно до вимог статей 88, 143, 154 Цивільного кодексу України, статей 57, 82 Господарського кодексу, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону про господарські товариства, статей 27, 30 Закону про державну реєстрацію суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов:
– на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;
– порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені;
– відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.
Крім того, при вирішенні спорів про визнання установчих документів господарського товариства недійсними господарським судам необхідно розмежовувати правову природу статуту та установчого (засновницького) договору товариства.
Всупереч наведеному, позивачем не надано правового обґрунтування та доказів наявності правових підстав, з якими закон пов`язує можливість визнання недійсним статуту підприємства, а недійсність договору, який став підставою складання нової редакції статуту – не достатньо. Сподіваємося, найближчим часом, зможемо розмістити посилання на судові рішення в цій справі.
Вкотре пересвідчилися, неправильно обрана стратегія судового захисту – фатальна помилка юриста, за яку платить клієнт!

Оскарження дій слідчого щодо не розгляду клопотань потерпілого

Наша практика, Судебная практика, конфликты

Оскарження дій слідчого, який не розглядає або несвоєчасно розглядає клопотання потерпілого по справі – законний механізм захисту прав потерпілого в кримінальному процесі.
Зобов’язати слідчого розглянути клопотання в кримінальному провадженні може слідчий суддя, до якого необхідно звернутися зі скаргою на бездіяльність.
До нашої компанії звернувся потерілий від кримінального правопорушення, відомості за заявою якого були внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань ще сім місяців назад. У зв’язку з тим, що слідчий навіть не викликав потерпілого та свідків на допит, та для з’ясування чи проводиться взагалі досудове розслідування, потерпілий подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Відповідно до ст. 220 Кримінального процесуального кодексу України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин – надсилається їй.
Крім цього, відповідно до ст. 221 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати матеріали досудового розслідування для ознайомлення заявнику.
Однак у даному випадку слідчий навіть не розглянув клопотання.
На досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений Законом строк, – заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Адвокат нашої компанії звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у невиконанні процесуальних дій, яка була задоволена слідчим суддею.
З текстом ухвали слідчого судді можна ознайомитися тут http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62448553f

Як споживачу оскаржити рішення енергопостачальника?

Блог, Наша практика, Судебная практика, конфликты, Хозяйственные споры

“Як споживачу оскаржити рішення енергопостачальника?” – із таким запитанням до нашої компанії все частіше звертаються споживачі електроенергії, фізичні та юридичні особи. Адже зросли не тільки ціни на електричну енергію, але й штрафи за порушення правил користування нею.
Проте, не варто забувати, що рішення про порушення Правил користування електричною енергією може бути оскаржено до суду, якщо споживач вважаєте, що воно прийнято незаконно.
Отже, за результатами перевірки дотримання вимог Правил користування електричною енергією складено акт про порушення. До речі, нагадуємо, що під час проведення перевірки та складання акту, споживач має право: подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, суть яких викладється в акті або відмовитись від його підписання.
На підставі цього акту проводиться засідання комісії, рішення якої оформлюється протоколом. В цьому протоколі визначається обсяг  недоврахованої електричної енергії та розраховуються завдані енергопостачальнику збитки. Протокол разом із відповідним рахунком надсилається або вручається споживачу і може бути оскаржений до суду протягом 10 робочих днів із дня отримання.

При цьому на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем Правил користування електричною енергією, обмеження та відключення електропостачання не здійснюється і оплата за актом не проводиться. А відтак, споживач продовжує користуватися електричною енергією та не зобов`язаний сплачувати за актом до набрання законної сили рішенням суду.
Зауважу, в разі звернення з позовом до суду, споживач зобов’язаний письмово повідомити про це постачальника електричної енергії так само в десятиденний термін з дня отримання протоколу. В разі неотримання енергопостачальником повідомлення про оскарження або позову в установлений строк, він матиме право здійснити відключення від електропостачання.

Особливої уваги потребує перевірка правильності розрахунку обсягу недоврахрованої електричної енергії і суми завданих збитків.
Так, в останній судовій справі щодо захисту споживача послуг з електропостачання, юристам нашої компанії вдалося довести, що ПАТ «Київенерго» при проведені розрахунку обсягу не облікованої електричної енергії безпідставно застосовано максимально дозволену потужність, зазначену в Договорі про постачання електричної енергії.

Однак, відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, при здійсненні розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії договірна потужність може бути застосована виключно у випадку не допуску представників енергопостачальної організації на територію споживача для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів або відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність. При цьому, як в нашому випадку Вищий господарський суд України зробив висновок, що в акті про порушення обов’язково зазначаються дані про відсутність у представників енергопостачальника можливості для проведення таких вимірів.
Таким чином, на підставі виявлених нами порушень з боку енергопостачальника при проведенні розрахунку, судом було визнано недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, яким споживачу було нараховано до сплати 784 358,38 гривень.
Ознайомитися з рішенням суду можна за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63011077

 

Як повернути майно власнику в кримінальному провадженні?

Блог, Наша практика, Судебная практика, конфликты

Як повернути майно власнику, якщо слідчий, який його вилучив, зволікає та не виконує законні вимоги власника про повернення майна?
До нашої компанії звернувся громадянин із запитанням, яким чином йому забрати своє майно, яке було вилучене слідчим під час обшуку в його помешканні, так як слідчий відмовляється його повертати?
Ми порадили – звертатися до суду і підготували скаргу на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна.
Під час досудового провадження до суду можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, в тому числі й бездіяльність слідчого, прокурора щодо неповернення тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 Кримінально-процесуального кодексу України.
Подавати скаргу може – заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, підозрюваний, його захисник чи законний захисник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володілец тимчасово вилученого майна.
Звертаємо увагу, що після вилучення майна, слідчий, прокурор повинен звернутися до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі слідчого судді, клопотання про арешт майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як свідчить практика, із клопотанням про арешт майна, яке було вилучено як під час огляду місця події, так під час обшуку на підставі ухвали слідчого, яке не має прямого відношення до кримінального провадження, слідчі до суду не звертаються, а відтак скарги заявників задовольняють.
Із ухвалою слідчого судді можна ознайомитися ТУТ.

Бюджетне відшкодування сум залишків від`ємного значення ПДВ через суд

Административные споры, Лучшее, Налогообложение

Відстояли в суді право на бюджетне відшкодування залишків сум від`ємного значення ПДВ, сформованих до 01 лютого 2015 року,  і довели: дані ІКПП – не вирок.
Запровадження механізму бюджетного відшкодування залишків сум від`ємного значення ПДВ, сформованих до 01 лютого 2015 року, викликало на практиці чимало проблем для платників податків, адже після подачі відповідних декларацій дехто, замість відшкодування, отримав податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування та ще й нарахування штрафних (фінансових) санкцій.
Як правило, такі ППР складалися із посиланням на п. 200.1, 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції до 01.02.2015 року).
Саме щодо оскарження одного з таких податкових повідомлень-рішень звернулося до нас підприємство, що мало майже 14 млн. невідшкодованого державою залишку, проте було звинувачено у завищенні суми бюджетного відшкодування на 159 тис.грн.!
Цікавим було те, що підставою для висновку податківців стало не виявлення порушення при формуванні податкових зобов`язань із ПДВ або податкового кредиту, і навіть не відсутність сплати відповідної суми контрагентами. Підставою стали дані Інтегрованої картки платника податків, відповідно до якої сума бюджетного відшкодування за певний календарний місяць була меншою, ніж зазначено платником в декларації. При цьому загальний розмір належної підприємству суми бюджетного відшкодування збігався.
Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову платника податків, і фактично вказав, що достовірною є та інформація, яка міститься в Інтегрованій картці платника податків (більш детально ми писали про це ТУТ).
Проте ми змогли добитися скасування вищевказаного судового рішення!

Суд апеляційної інстанції погодився із аргументами платника податків та відновив його порушені права. Повний текст судового рішення можна знайти за ПОСИЛАННЯМ
Головні тези цієї справи такі: норми Податкового кодексу не підлягають розширеному тлумаченню, обов`язок щодо доказування правомірності  рішення, дії чи бездіяльності покладений на суб’єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову, показники декларації є “узгодженими” якщо відсутній акт камеральної перевірки.
“Шукайте… і знайдете!” – не жалкуйте часу і сил, аби довести своє право в суді, а ми із радістю допоможемо!

 

 

Стягнення заборгованості за договором підряду

Блог, Наша практика, Судебная практика, конфликты, Хозяйственные споры

Рішення Господарського суду Київської області про стягнення заборгованості на користь ПП “Мальва СТ”  залишено без змін.
Таким чином, було підтверджено нашу правову позицію,  що під час виконання договору підряду замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки та зобов’язаний оплатити виконані підрядником роботи.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання та за прострочення виконання грошового зобов’язання, та на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, відповідно до договору, внаслідок порушення строків оплати виконаних і прийнятих робіт, із замовника стягнуто пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості.
Твердження відповідача, що договір підряду позивачем не виконувався, а акт виконаних робіт не надавався, а отже у відповідача не виникло обов’язку щодо оплати підрядних робіт, були спростовані матеріалами справи.
Таким чином, судом було захищено порушене право позивача, а завдяки безпосередньої участі нашої фірми у виконавчому провадженні, грошові кошти були повернуті на рахунок позивача в повному обсязі.
З текстом судового рішення можна ознайомитись за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/41331776.

Свідоцтво платника єдиного податку відновлено

Блог, Лучшее, Налоговые споры, Налогообложение, Наша практика

Свідоцтво платника єдиного податку було анульовано рішенням податкової інспекції у зв’язку з несплатою юридичною особою податкового боргу протягом двох послідовних кварталів.
Натомість, підприємство – платник єдиного податку вважало, що податкова інспекція не мала підстав для нарахування податкового боргу, і, як наслідок, для прийняття рішення про анулювання його свідоцтва платника єдиного податку.
Вважаючи на всі обставини, ми підготували відповідний позов до адміністративного суду. Як ми і очикували, під час розгляду справи податкова інспекція не змогла довести правомірність нарахування податкових зобов’язань, тому суд визнав протиправним та скасував рішення податкової інспекції про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
В рішенні суд встановив недоведеність та безпідставність винесення податковою рішення, що слугувало підставою для виключення юридичної особи з реєстру платників єдиного податку.
З текстом судового рішення Ви можете ознайомитися за посиланням 
http://reyestr.court.gov.ua/Review/61413847

Захист боржника під час стягнення боргу за договором позики

Блог, Гражданские споры, Услуги для частных лиц

Стягнення боргу за договором позики – дуже розповсюджена категорія справ. Але жодна справа не схожа на іншу.
Наприклад, до нас звернулася за допомогою  громадянка України, щодо якої було порушено справу про стягнення боргу за договором позики. Суд першої інстанції вона вже програла, і, здавалося,  шансів на уникнення сплати боргу у неї вже не залишилося.
Але, уважно вивчивши матеріали  та обставини справи, нам вдалося доказати суду апеляційної інстанції, що зобов’язання, які особа набула внаслідок договорів позики, вже трансформувались у зобов’язання, передбачені договором про спільну діяльність, укладеного між тими самими особами, які уклали позику. Тому не виконання зобов’язань за договором про спільну діяльність з боку позикодавця стало підставою для відмови у задоволені вимоги про стягнення позиченої суми. Таким чином, рішення суду про стягнення боргу було скасоване, позивачу відмовлено в задоволенні позову. З текстом судового рішення Ви можете ознайомитися за посиланням:
 http://reyestr.court.gov.ua/Review/59175533

Штраф за перевищення ліміту споживання не обкладається ПДВ

Блог, Лучшее, Наша практика, Судебная практика, конфликты, Хозяйственные споры

За перевищення лімітів споживання електричної енергії постачальник нарахував подвійний тариф та нарахував ПДВ на всю суму платежу.
Проте, оскільки плата за перевищення договірної величини споживання електричної енергії є  господарсько-правовою відповідальністю за порушення у сфері господарювання і за правовою природою є штрафною санкцієюа не додатковою компенсацією вартості товарів, то за приписами Податкового кодексу України така плата не є базою для оподаткування податком на додану вартість.
Таку правову позицію юристи АФ “Бізнес і Право”  відстояли в останньому судовому спорі з Київобленерго. Детальніше з судовим рішенням можете ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/58735281

 

Захистили боржника в справі про стягнення боргу за кредитним договором

Гражданские споры, Наша практика, Судебная практика, конфликты

Позов банку про стягнення боргу за кредитним договором – це завжди неприємно. Особливо, коли ви впевнені, що повернули кредит ще рік тому, і навіть встигли забути про нього, як про страшний сон. І раптом дізнаєтесь, що банк про Вас не забув, і навіть досі має до Вас якійсь претензії. Звичайно, юридичні служби банків є досить кваліфікованими, тому відбитися самостійно майже неможливо.
Саме в такій ситуації до нас звернулася особа з проханням допомогти захиститися від незаконних претензій банку. Нажаль, дійсно існує практика, коли Банк з яких-ось причин залишає непогашеною невеликую суму кредиту та продовжує нараховувати відсотки та штрафні санкції на цей залишок заборгованості. І коли сума боргу стає значною, звертається до суду з вимогою стягнути донараховану заборгованість.
Так, нашому клієнту, після повного виконання ним рішення суду щодо стягнення на користь банку боргу за кредитним договором, банк повторно сформував заборгованість у розмірі 50 тисяч дол. США  та вимагав через суд її стягнення.
Не зважаючи на очевидну незаконність вимог банку, виграти справу було непросто, оскільки необхідно було довести зловживання банку, які і призвели до виникнення “боргу”. Звичайно, банківські документи, в тому числі виписки по рахунку, підтверджували наявність боргу.
Проте ми змогли добитися рішення про відмову в позові з наступних підстав:
по-перше, суд встановив факт повного погашення заборгованості за кредитним договором,
по-друге, визнав безпідставність донарахування заборгованості за кредитним договором у зв’язку з тим, що  кредитна заборгованість, у тому числі і сума кредиту, була повернута боржником достроково.
З текстом судового рішення Ви можете ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/54611934