Банкрутство – оскарження ухвал господарського суду в ліквідпроцедурі

Блог, Лучшее, Хозяйственные споры

 

Банкрутство – довгий і складний процес із, подекуди, непередбачуваним результатом.

Нажаль, реформи не виправдали сподівань. Нещодавно в практиці юристів нашої компанії виникла чергова колізійна справа.

Власник майна боржника – чи є він суб`єктом оскарження ухвал місцевого господарського суду на стадії ліквідпроцедури?

Відповідь на це питання сьогодні надав Вищий господарський суд України, скасувавши ухвалу Київського апеляційного господарського суду в справі №14/5026/879/2011 від 10 квітня 2017 року та повернувши справу до суду апеляційної інстанції для розгляду скарги власника майна боржника по суті.

Обставини цієї справи доволі складні і заплутані, адже вона тягнеться ще з 2011 року і, нажаль, саме її існування є доказом недолугості законодавства в сфері банкрутства.

Проте, рішення, яке сьогодні прийняв Вищий господарський суд України на користь нашого клієнта, цікаве саме з тієї точки зору, що воно презюмує  процесуальне право власника майна боржника бути суб`єктом подання апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду на стадії ліквідаційної процедури.

Київський апеляційний господарський суд, припиняючи провадження за апеляційною скаргою власника майна боржника на підставі пп 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, керувався статтею 123 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  від 14.05.1992 року №2343 (далі Закон про банкрутство).

Адже, відповідно до ч. 2 цієї статті з дня прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, серед іншого, припиняються повноваження власника (власників) майна боржника.

Зважаючи на це, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки повноваження власника майна боржника припинилися, то відповідно він не може оскаржувати ухвали місцевого господарського суду. При цьому апеляційний суд посилався на пункт 5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України” від 17.05.2011 року та пункт 12 Постанови Верховного Суду України “Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.02.2009 року №15 в яких мова йде взагалі про апеляційні скарги осіб, які не були учасниками провадження! Тобто, апеляційний суд фактично поставив під сумнів наявність у власника майна боржника статусу учасника провадження, з огляду на те, що його повноваження припинилися після переходу до ліквідаційної процедури!

В той же час  частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України прямо визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники  судового процесу, зазначені в цьому Кодексі та Законі про банкрутство. І з цієї точки зору, право учасника провадження, яким є власник майна боржника навіть після переходу до ліквідпроцедури, видається беззаперечним.

Проте, найбільш цікавим є тут питання щодо того, які права та охоронювані законом інтереси  власника майна боржника порушені оскаржуваною ухвалою.  

Київський апеляційний господарський суд, припиняючи провадження, виходив з того, що власник майна боржника не є кредитором у справі, а відтак, його права не порушені. При цьому суд відхилив доводи апелянта стосовно того, що Закон захищає не тільки майнові, але й особисті немайнові права особи, зокрема право на захист честі, гідності та ділової репутації власника майна боржника, дії якого, з огляду на визнання недійсним правочину укладеного боржником, мають ознаки доведення до банкрутства, виведення активів та шахрайства.

Цікаво, чи врахує цю позицію суд касаційної інстанції? Найближчим часом ми про це дізнаємось і обов`язково розмістимо посилання на постанову Вищого господарського суду України, а також будемо розповідати про подальший розвиток подій у цій справі про банкрутство.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Активы предприятия сохранены благодаря усилиям юристов компании Бизнес и Право

Блог, Лучшее, Наша практика, Хозяйственные споры

Активы предприятия сохранены в его собственности благодаря усилиям юристов компании Бизнес и Право, которые смогли доказать  в суде недобросовестность действий бывшего руководителя предприятия при заключении им договоров купли-продажи на крайне невыгодных для предприятия условиях. 

К нам за помощью обратилось частное  сельскохозяйственное предприятие (его собственник), который после смены руководителя выявил, что бывший директор перед увольнением заключил от имени предприятия ряд договоров купли-продажи посевов на крайне невыгодных для предприятия условиях, благодаря чему предприятие практически лишилось всех своих ликвидных активов.

Сложность данного дела заключалась в том, что бывший директор, действуя от имени предприятия, формально не вышел за рамки полномочий, предусмотренных уставом. Стандартная судебная практика в таких случаях стоит на позиции признания таких сделок законными.

Тем не менее, внимательно изучив и проанализировав обстоятельства спорных сделок, юристы АФ «Бизнес и Право» все же нашли основания для обращения в суд с иском о признании договоров купли-продажи посевов недействительными.

Так, согласно частей 1, 3 статьи 215 Гражданского кодекса Украины основанием недействительности сделки является несоблюдение в момент ее заключения стороной (сторонами) требований, которые установлены частями 1-3, 5-6 статьи 203 этого кодекса.

В противоречие указанным выше нормам, руководитель при заключении договоров действовал явно вопреки интересам предприятия, в своих собственных интересах, недобросовестно, чем фактически лишил предприятие не только возможности получения прибыли, но и в целом возможности осуществлять уставную деятельность, что прямо противоречит нормам статей 92, 238, 627 Гражданского кодекса Украины.

В соответствии с частью 3 статьи 92 Гражданского кодекса Украины орган или лицо, которое в соответствии с учредительными документами юридического лица или закона выступает от его имени, обязано действовать в интересах юридического лица, добросовестно и разумно, не превышая полномочий.

Не смотря на аргументированные доводы и предоставленные доказательства в пользу этой правовой позиции с нашей стороны, хозяйственный суд Тернопольской области не нашел достаточных оснований для удовлетворения иска. На наш взгляд, решение суда первой инстанции было откровенно слабым и мало обоснованным. С ним можно ознакомиться здесь.

Львовский апелляционный хозяйственный суд подошел к рассмотрению дела значительно более профессионально и добросовестно, всесторонне изучив обстоятельства данного дела. В результате им было принято решение об удовлетворении иска. Таким образом, активы предприятия, отчужденные вследствие недобросовестных действий бывшего директора, были возвращены.

С полным текстом постановления суда можно ознакомиться здесь.

Дотримання правил підсудності або в який суд звертатись з позовом

Блог, Хозяйственные споры

Дотримання правил підсудності є основою для прийняття судом позовної заяви та порушення провадження по справі. Але ж як не помилитися і подати позов саме до того суду, який повинен його розглянути?

До нашої компанії звернувся клієнт, який отримав від свого контрагента (колишнього власника частки у статутному капіталі підприємства) позовну заяву про визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, укладеного з ним (клієнтом), неукладеним. Даний позов подано до господарського суду Тернопільської області як корпоративний спір.

Так, підвідомчість справ господарським судам України закріплена статтею 12 Господарського процесуального кодексу України. І, дійсно, нормами пункту 4 частини 1 статті 12 цього Кодексу передбачено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами) у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов’язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Наче все зрозуміло, але Читать далее Дотримання правил підсудності або в який суд звертатись з позовом

Верно определенные способы защиты – путь к позитивному решению

Наша практика, Хозяйственные споры

Верно определенные способы защиты – составляющая получения позитивного решения суда. Это уверенно может сказать любой юрист. И вот тому подтверждение.

В хозяйственный суд Тернопольской области обратилось юридическое лицо с иском о признании договора купли-продажи доли в уставном капитале с дополнениями незаключенным.

Наша фирма представляла интересы ответчика в данном процессе.

Все бы ничего, да вот только ни Гражданским кодексом Украины, ни Хозяйственным кодексом Украины, ни какими-либо другими нормативно-правовыми актами действующими в Украине не предусмотрено такого способа защиты, как признание договора незаключенным.

Так, согласно части 8 ст.181 Хозяйственного кодекса Украины в случае, если стороны не пришли к согласию по всем существенным условиям хозяйственного договора, такой договор считается незаключенным (таким, который не совершился). Если одна из сторон осуществила фактические действия касательно его исполнения, правовые последствия таких действий определяются нормами Гражданского кодекса Украины.

То есть, признание договора незаключенным как факта, что имеет юридическое значение, может иметь место лишь только в аспекте юридической оценки обстоятельств дела и обоснованности заявленных требований, но не может быть предметом отдельного иска. Такое требование направлено на установление именно факта, который имеет юридическое значение, а не на возобновление нарушенного права или защиту охраняемого законом интереса.

Таким образом, заявленное истцом требование о признании договора незаключенным не отвечает способам защиты, которые предусмотрены в части 2 статьи 16 Гражданского кодекса Украины.

Эта же правовая позиция изложена в постановлении Пленума Верховного Суда Украины от 06.11.2009 года №9 «О судебной практике рассмотрения гражданских дел о признании сделок недействительными». Верховный Суд указал, что требование о признании сделки (договора) незаключенным не соответствует возможным способам защиты гражданских прав и интересов, предусмотренных законом. Суды должны отказывать в иске с таким требованием.

Что и сделал хозяйственный суд Тернопольской области. Он отказал малому частному предприятию «Смолоскип» в удовлетворении данного иска, тем самым еще раз подтвердив то, что не существует такого способа защиты, как признание договора незаключенным.          

Перевищення лімітів споживання електричної енергії

Блог, Наша практика, Хозяйственные споры

Перевищення лімітів споживання електричної енергії – штрафна санкція, на яку податок на додану вартість не нараховується. Це стверджували юристи нашої фірми, звертаючись з листами до публічного акціонерного товариства «Київобленерго». Але ми отримали негативну відповідь і були змушені звернутися за захистом порушених прав до суду.  Справа тягнулася більше року.

І нарешті, Верховний Суд України поставив крапку у справі №911/1314/16 за позовом приватного підприємства «Світанок» до публічного акціонерного товариства «Київобленерго» про визнання відсутнім права вимагати оплати податку на додану вартість нарахованого на платіж за перевищення лімітів споживання електричної енергії.

В ухвалі Верховний Суд України зазначив, що заява подана публічним акціонерним товариством «Київобленерго» є необґрунтованою, її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами, у зв’язку з чим  відмовив заявнику у допуску справи до провадження.

Таким чином, Верховний Суд України підтвердив правову позицію обрану юристами нашої фірми при зверненні з позовом до господарського суду, яка знайшла своє відображення у судових рішеннях судів попередніх інстанцій.

Більш детальніше про цю справу можна прочитати в нашій публікації за посиланням.

А повний текст рішення Верховного Суду України можна прочитати ТУТ

 

 

Як споживачу оскаржити рішення енергопостачальника?

Блог, Наша практика, Судебная практика, конфликты, Хозяйственные споры

“Як споживачу оскаржити рішення енергопостачальника?” – із таким запитанням до нашої компанії все частіше звертаються споживачі електроенергії, фізичні та юридичні особи. Адже зросли не тільки ціни на електричну енергію, але й штрафи за порушення правил користування нею.
Проте, не варто забувати, що рішення про порушення Правил користування електричною енергією може бути оскаржено до суду, якщо споживач вважаєте, що воно прийнято незаконно.
Отже, за результатами перевірки дотримання вимог Правил користування електричною енергією складено акт про порушення. До речі, нагадуємо, що під час проведення перевірки та складання акту, споживач має право: подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, суть яких викладється в акті або відмовитись від його підписання.
На підставі цього акту проводиться засідання комісії, рішення якої оформлюється протоколом. В цьому протоколі визначається обсяг  недоврахованої електричної енергії та розраховуються завдані енергопостачальнику збитки. Протокол разом із відповідним рахунком надсилається або вручається споживачу і може бути оскаржений до суду протягом 10 робочих днів із дня отримання.

При цьому на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем Правил користування електричною енергією, обмеження та відключення електропостачання не здійснюється і оплата за актом не проводиться. А відтак, споживач продовжує користуватися електричною енергією та не зобов`язаний сплачувати за актом до набрання законної сили рішенням суду.
Зауважу, в разі звернення з позовом до суду, споживач зобов’язаний письмово повідомити про це постачальника електричної енергії так само в десятиденний термін з дня отримання протоколу. В разі неотримання енергопостачальником повідомлення про оскарження або позову в установлений строк, він матиме право здійснити відключення від електропостачання.

Особливої уваги потребує перевірка правильності розрахунку обсягу недоврахрованої електричної енергії і суми завданих збитків.
Так, в останній судовій справі щодо захисту споживача послуг з електропостачання, юристам нашої компанії вдалося довести, що ПАТ «Київенерго» при проведені розрахунку обсягу не облікованої електричної енергії безпідставно застосовано максимально дозволену потужність, зазначену в Договорі про постачання електричної енергії.

Однак, відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, при здійсненні розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії договірна потужність може бути застосована виключно у випадку не допуску представників енергопостачальної організації на територію споживача для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів або відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність. При цьому, як в нашому випадку Вищий господарський суд України зробив висновок, що в акті про порушення обов’язково зазначаються дані про відсутність у представників енергопостачальника можливості для проведення таких вимірів.
Таким чином, на підставі виявлених нами порушень з боку енергопостачальника при проведенні розрахунку, судом було визнано недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, яким споживачу було нараховано до сплати 784 358,38 гривень.
Ознайомитися з рішенням суду можна за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63011077

 

Стягнення заборгованості за договором підряду

Блог, Наша практика, Судебная практика, конфликты, Хозяйственные споры

Рішення Господарського суду Київської області про стягнення заборгованості на користь ПП “Мальва СТ”  залишено без змін.
Таким чином, було підтверджено нашу правову позицію,  що під час виконання договору підряду замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки та зобов’язаний оплатити виконані підрядником роботи.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання та за прострочення виконання грошового зобов’язання, та на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, відповідно до договору, внаслідок порушення строків оплати виконаних і прийнятих робіт, із замовника стягнуто пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості.
Твердження відповідача, що договір підряду позивачем не виконувався, а акт виконаних робіт не надавався, а отже у відповідача не виникло обов’язку щодо оплати підрядних робіт, були спростовані матеріалами справи.
Таким чином, судом було захищено порушене право позивача, а завдяки безпосередньої участі нашої фірми у виконавчому провадженні, грошові кошти були повернуті на рахунок позивача в повному обсязі.
З текстом судового рішення можна ознайомитись за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/41331776.

Штраф за перевищення ліміту споживання не обкладається ПДВ

Блог, Лучшее, Наша практика, Судебная практика, конфликты, Хозяйственные споры

За перевищення лімітів споживання електричної енергії постачальник нарахував подвійний тариф та нарахував ПДВ на всю суму платежу.
Проте, оскільки плата за перевищення договірної величини споживання електричної енергії є  господарсько-правовою відповідальністю за порушення у сфері господарювання і за правовою природою є штрафною санкцієюа не додатковою компенсацією вартості товарів, то за приписами Податкового кодексу України така плата не є базою для оподаткування податком на додану вартість.
Таку правову позицію юристи АФ “Бізнес і Право”  відстояли в останньому судовому спорі з Київобленерго. Детальніше з судовим рішенням можете ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/58735281

 

Суд підтвердив право замовника відмовитися від договору підряду

Блог, Наша практика, Судебная практика, конфликты, Хозяйственные споры

Чи має замовник відмовитися від укладеного договору підряду за власним бажанням?
Наш клієнт – відомий забудовник в місті Києві, уклав договір на виконання підрядних робіт. 
З певних причин жодна із сторін до виконання договору так і не приступила, і всіх це влаштовувало. Через де-який час Замовник направив підряднику лист про відмову від договору. Проте підрядник не погодився і звернувся до суду із позовом про зобов’язання замовника виконати договір.
Частиною 4 ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено безумовне право замовника відмовитися від договору підряду у будь-який час до закінчення роботи. Але в цій справі рішення суду було прийнято всупереч імперативним нормам закону, усталеній судовій практиці та здоровому глузду. Суддею господарського суду міста Києва Пінчуком В.І. позов було задовлено, замовника зобов’язано виконувати договір підряду.
У зв’язку з цим ми були вимушені оскаржити судове ріщення з огляду на його невідповідність нормам законодавства. Як ми і очікували, Київський апеляційний господарський суд не погодився з ухваленим рішенням, став на сторону Закону та підтвердив право замовника відмовитися від договору підряду в будь-який час на власний розсуд. З повним текстом постанови  суду можна ознайомитися тут:
 http://reyestr.court.gov.ua/Review/56157911

Обережно – підробка договору! Як захиститися від незаконних вимог

Блог, Наша практика, Судебная практика, конфликты, Хозяйственные споры

Підробка договору і права за цим договором. Що буде, якщо замінити перший аркуш договору позики і звернутися із вимогою про дострокове його виконання? Як захиститися? Як покарати шахрая? Ці питання були вирішені нами під час судового розгляду однієї дуже цікавої господарської справи, щоправда, більше схожої на справжнісінький детектив!
Нашому постійному клієнту було пред`явлено позов про повернення суми позики та штрафних санкцій.
Ситуація, здавалося б, доволі тривіальна: договір позики, строк вийшов, а борг не повернуто.
Але наш клієнт стверджував, що строк платежу ще не настав, а кредитор підробив першу сторінку договору, змінивши строк повернення суми позики.
Юристами “АФ “Бізнес і Право” було докладено значних зусиль, але суд все ж таки призначив технічну експертизу документа.
На вимогу експерта, Позивач оригінал договору не надав, а тому експерт не зміг зробити експертний висновок.
В результаті позов залишено без розгляду, і питання повернення позики наразі не стоїть, адже кредитор тепер не зможе пред`явити в іншому суді справжній договір! Сам себе перехитрував!
Ознайомитись з повним текстом ухвали суду можна ТУТ

P.s. Зі свого боку і, виходячи з даної ситуації, хочу рекомендувати Вам лише одне – підписуйте кожну сторінку договору та скріплюйте підпис печаткою. Так буде важче її замінити або підробити.