Захист боржника під час стягнення боргу за договором позики

Блог, Гражданские споры, Услуги для частных лиц

Стягнення боргу за договором позики – дуже розповсюджена категорія справ. Але жодна справа не схожа на іншу.
Наприклад, до нас звернулася за допомогою  громадянка України, щодо якої було порушено справу про стягнення боргу за договором позики. Суд першої інстанції вона вже програла, і, здавалося,  шансів на уникнення сплати боргу у неї вже не залишилося.
Але, уважно вивчивши матеріали  та обставини справи, нам вдалося доказати суду апеляційної інстанції, що зобов’язання, які особа набула внаслідок договорів позики, вже трансформувались у зобов’язання, передбачені договором про спільну діяльність, укладеного між тими самими особами, які уклали позику. Тому не виконання зобов’язань за договором про спільну діяльність з боку позикодавця стало підставою для відмови у задоволені вимоги про стягнення позиченої суми. Таким чином, рішення суду про стягнення боргу було скасоване, позивачу відмовлено в задоволенні позову. З текстом судового рішення Ви можете ознайомитися за посиланням:
 http://reyestr.court.gov.ua/Review/59175533

Захистили боржника в справі про стягнення боргу за кредитним договором

Гражданские споры, Наша практика, Судебная практика, конфликты

Позов банку про стягнення боргу за кредитним договором – це завжди неприємно. Особливо, коли ви впевнені, що повернули кредит ще рік тому, і навіть встигли забути про нього, як про страшний сон. І раптом дізнаєтесь, що банк про Вас не забув, і навіть досі має до Вас якійсь претензії. Звичайно, юридичні служби банків є досить кваліфікованими, тому відбитися самостійно майже неможливо.
Саме в такій ситуації до нас звернулася особа з проханням допомогти захиститися від незаконних претензій банку. Нажаль, дійсно існує практика, коли Банк з яких-ось причин залишає непогашеною невеликую суму кредиту та продовжує нараховувати відсотки та штрафні санкції на цей залишок заборгованості. І коли сума боргу стає значною, звертається до суду з вимогою стягнути донараховану заборгованість.
Так, нашому клієнту, після повного виконання ним рішення суду щодо стягнення на користь банку боргу за кредитним договором, банк повторно сформував заборгованість у розмірі 50 тисяч дол. США  та вимагав через суд її стягнення.
Не зважаючи на очевидну незаконність вимог банку, виграти справу було непросто, оскільки необхідно було довести зловживання банку, які і призвели до виникнення “боргу”. Звичайно, банківські документи, в тому числі виписки по рахунку, підтверджували наявність боргу.
Проте ми змогли добитися рішення про відмову в позові з наступних підстав:
по-перше, суд встановив факт повного погашення заборгованості за кредитним договором,
по-друге, визнав безпідставність донарахування заборгованості за кредитним договором у зв’язку з тим, що  кредитна заборгованість, у тому числі і сума кредиту, була повернута боржником достроково.
З текстом судового рішення Ви можете ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/54611934

 

Змогли оспорити заповіт за допомогою експертизи

Блог, Гражданские споры, Лучшее, Наша практика, Услуги для частных лиц

Як оспорити заповіт, якщо Ви вважаєте, що насправді він не відображає реальну волю померлого? Як свідчить моя адвокатська практика, на жаль, дуже часто після смерті близької людини, спадкоємці раптово дізнаються про наявність заповіту на користь інших осіб, про яких вони раніше навіть не чули.
Виникає запитання, що ж робити? Невже цьому не можна зарадити?
Воля померлого заслуговує на повагу, якщо тільки відсутні сумніви щодо свободи цієї волі та її справжньості.
Якщо ж, наприклад, померлий приймав ліки і це, в свою чергу, могло вплинути на його волевиявлення, то необхідно звертатися до суду з позовом про визнання заповіту недійсним.
П
ід час розгляду таких справ в суді одним з важливіших доказів є висновок посмертної судово-психіатричної експертизи, проведення якої є в даному випадку є обов’язковим.
Якщо експертизою буде встановлено, що померлий під час підписання заповіту був не здатний усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, то суд може визнати заповіт недійсним. 
З аналогічним рішенням з моєї практики можна ознайомитися тут.