2018-02-22 18:55

Новий Закон про ТОВ – господарювати по новому

Новий закон про ТОВ та ТДВ ухвалено Верховною Радою України 6 лютого 2018 року.  Що зміниться та що нового принесе Закон суб`єктам підприємництва, після його підписання Президентом? Ми вирішили проаналізувати та порівняти норми діючого законодавства та прийнятого законотворцями нового закону.  Діюча редакція закону Новий закон СТАТУТ Справжність підписів учасників засвідчується нотаріально тільки на новій редакції статуту
Читать далее…

2017-12-08 17:26

Містобудівні умови та обмеження – вихідні дані для будівництва

Містобудівні умови та обмеження є однією з основних складових вихідних даних, необхідних замовнику будівництва для початку будівельних робіт. Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі – Закон) встановлені правові та організаційні основи містобудівної діяльності, спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Особа (фізична
Читать далее…

Блог, Услуги для частных лиц

Увольнение по собственному желанию – подводные камни.

Увольнение по собственному желанию – подводные камни.

Увольнение по собственному желанию или как уволиться без обязательной “отработки” в две недели?

В жизни часто возникает ситуация, когда необходимо срочно поменять место работы. Чаще всего это связано с тем, что поступило заманчивое предложение новой работы. И, как любое хорошее предложение, оно “горящее”, решение надо принимать быстро, и к новой работе приступать завтра-послезавтра.

И тут препятствием к новой жизни становится трудовое законодательство. Хотя как такового понятия “обязательная отработка в две недели” законодательством не предусмотрено, но согласно требованиям закона работник должен  предупредить руководство об  увольнении письменно за две недели для того, что бы на его должность работодатель мог найти замену.

Увольнение, как и любые другие трудовые отношения в Украине, регулируется Кодексом законов о труде (далее – Кодекс).

Увольнение по инициативе работника, обычно именуемое «увольнение по собственному желанию» определено статьями 38 и 39 Кодекса.

Статьей 38 Кодекса предусмотрены случаи, когда трудовой договор должен быть расторгнут в срок, который указывает работник:

переезд на новое место проживания;

перевод супруга или супруги на работу в другую местность; поступление в учебное заведение;

невозможность проживания в данной местности, подтвержденная медицинским заключением;

беременность;              

уход за ребенком до достижения ним четырнадцатилетнего возраста или ребенком-инвалидом;

уход за больным членом семьи в соответствии с медицинским заключением или инвалидом I группы;

выход на пенсию;

принятие на работу по конкурсу;

а так же по другим уважительным причинам.

Это значит, что указывая при увольнении вышеизложенные причины, их необходимо доказать фактами. 

Если работник после окончания срока предупреждения об увольнении не оставил работу и не требует расторжения трудового договора, руководство не вправе уволить его по поданному ранее заявлению, кроме случаев, когда на его место приглашен другой сотрудник, которому в соответствии с законодательством не может быть отказано в заключении трудового договора.

Работник имеет право в определенный им срок расторгнуть трудовой договор по собственному желанию, если собственник или уполномоченный ним орган не выполняет законодательство о труде, условия коллективного или трудового договора.

Статьей 39 Кодекса предусмотрено досрочное расторжение срочного трудового договора, то есть договора, заключенного на выполнение определенных работ или договора, заключенного на определенный срок по согласованию сторон, по инициативе работника в случае его болезни или инвалидности, которые препятствуют выполнению работ по договору, нарушение руководством законодательства о труде, коллективного или трудового договора, а так же в случаях предусмотренных частью первой статьи 38 данного Кодекса.

Споры о досрочном расторжении трудового договора решаются в общем порядке, установленным для рассмотрения трудовых споров.

Но все мы люди, и перед тем как бежать за справками, подтверждающими возникшую невозможность работы, лучшим выходом будет предварительно обсудить это с руководством, чтобы достигнуть консенсус, который устроит обе стороны.

 

Блог, Лучшее, Наша практика, Хозяйственные споры

Активы предприятия сохранены благодаря усилиям юристов компании Бизнес и Право

Активы предприятия сохранены благодаря усилиям юристов компании Бизнес и Право

Активы предприятия сохранены в его собственности благодаря усилиям юристов компании Бизнес и Право, которые смогли доказать  в суде недобросовестность действий бывшего руководителя предприятия при заключении им договоров купли-продажи на крайне невыгодных для предприятия условиях. 

К нам за помощью обратилось частное  сельскохозяйственное предприятие (его собственник), который после смены руководителя выявил, что бывший директор перед увольнением заключил от имени предприятия ряд договоров купли-продажи посевов на крайне невыгодных для предприятия условиях, благодаря чему предприятие практически лишилось всех своих ликвидных активов.

Сложность данного дела заключалась в том, что бывший директор, действуя от имени предприятия, формально не вышел за рамки полномочий, предусмотренных уставом. Стандартная судебная практика в таких случаях стоит на позиции признания таких сделок законными.

Тем не менее, внимательно изучив и проанализировав обстоятельства спорных сделок, юристы АФ «Бизнес и Право» все же нашли основания для обращения в суд с иском о признании договоров купли-продажи посевов недействительными.

Так, согласно частей 1, 3 статьи 215 Гражданского кодекса Украины основанием недействительности сделки является несоблюдение в момент ее заключения стороной (сторонами) требований, которые установлены частями 1-3, 5-6 статьи 203 этого кодекса.

В противоречие указанным выше нормам, руководитель при заключении договоров действовал явно вопреки интересам предприятия, в своих собственных интересах, недобросовестно, чем фактически лишил предприятие не только возможности получения прибыли, но и в целом возможности осуществлять уставную деятельность, что прямо противоречит нормам статей 92, 238, 627 Гражданского кодекса Украины.

В соответствии с частью 3 статьи 92 Гражданского кодекса Украины орган или лицо, которое в соответствии с учредительными документами юридического лица или закона выступает от его имени, обязано действовать в интересах юридического лица, добросовестно и разумно, не превышая полномочий.

Не смотря на аргументированные доводы и предоставленные доказательства в пользу этой правовой позиции с нашей стороны, хозяйственный суд Тернопольской области не нашел достаточных оснований для удовлетворения иска. На наш взгляд, решение суда первой инстанции было откровенно слабым и мало обоснованным. С ним можно ознакомиться здесь.

Львовский апелляционный хозяйственный суд подошел к рассмотрению дела значительно более профессионально и добросовестно, всесторонне изучив обстоятельства данного дела. В результате им было принято решение об удовлетворении иска. Таким образом, активы предприятия, отчужденные вследствие недобросовестных действий бывшего директора, были возвращены.

С полным текстом постановления суда можно ознакомиться здесь.

Блог, Услуги для частных лиц

Збільшення відсотків по кредиту є незаконним – в яких випадках?

Збільшення відсотків по кредиту є незаконним – в яких випадках?

Збільшення  відсотків банком по кредиту проводиться у тільки у випадках, якщо така процедура передбачається кредитним договором.

В разі збільшення банком відсоткової ставки за кредитним договором необхідно з’ясувати чи відповідають таки дії банку процедурі передбаченій договором, а саме чи направлялося таке повідомлення позичальнику, чи підписувалася з цього приводу додаткова угода тощо.

Боржник вважається належним чином повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому випадку, якщо банк не тільки відправив на адресу такого боржника лист про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресату під розписку.

Така правова позиція була сформована Верховним Судом України в постанові від 14 грудня 2016 року по справі № 6-2315цс16 за позовом про визнання незаконним підвищення розміру процентів в односторонньому порядку і зобов’язання здійснити перерахунок.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ухвалу Апеляційного суду м. Києва та рішення Голосіївського районного суду м. Києва по цієї справі було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки: суди залишили поза увагою ту обставину, що повідомлення банку про збільшення розміру процентної ставки за кредитним договором не був відправлений у передбачений договором спосіб; позивач не отримував цього повідомлення; збільшення розміру процентної ставки відбулося не в строк і спосіб, передбачені кредитним договором, оскільки відповідний документ про внесення змін до договору (додаткова угода) боржника банк не надсилав, отже, сторони його не підписували, як це передбачено умовами договору. До такого ж висновку ВСУ дійшов у справі № 6-82цс16.

Блог, Хозяйственные споры

Дотримання правил підсудності або в який суд звертатись з позовом

Дотримання правил підсудності або в який суд звертатись з позовом

Дотримання правил підсудності є основою для прийняття судом позовної заяви та порушення провадження по справі. Але ж як не помилитися і подати позов саме до того суду, який повинен його розглянути?

До нашої компанії звернувся клієнт, який отримав від свого контрагента (колишнього власника частки у статутному капіталі підприємства) позовну заяву про визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, укладеного з ним (клієнтом), неукладеним. Даний позов подано до господарського суду Тернопільської області як корпоративний спір.

Так, підвідомчість справ господарським судам України закріплена статтею 12 Господарського процесуального кодексу України. І, дійсно, нормами пункту 4 частини 1 статті 12 цього Кодексу передбачено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами) у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов’язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Наче все зрозуміло, але Читать далее

Блог, Сопровождение бизнеса

Мораторій на перевірки підприємців – особливості здійснення!

Мораторій на перевірки підприємців – особливості здійснення!

Мораторій на перевірки підприємців органами державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлений до 31 грудня 2017 року.

З цього приводу Президент України підписав Закон № 1728 – VIII “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, прийнятий Верховною Радою 3 листопада 2016 року.

Законом визначені підстави і випадки, коли здійснюється державний нагляд.

Так, до 31 грудня 2017 року позапланові заходи державного нагляду проводяться:

– за письмовою заявою суб’єкта господарювання у відповідний орган нагляду про проведення перевірки по його бажанню;

– за рішенням суду;

– у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Позапланова перевірка на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання його законних прав проводиться органом державного нагляду за погодженням Державною регуляторною службою.

Державна регуляторна служба зобов’язана до початку проведення перевірки оприлюднити на своєму сайті згоду на проведення таких заходів. Заборонено проведення позапланових заходів нагляду без обнародування такої згоди.

Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.

Законом також визначені права суб’єктів господарювання, зокрема, вони мають право не допускати посадовців органу державного нагляду для перевірки, якщо їм не пред’явлено відповідне узгодження.

Кабінет Міністрів в 6-місячний термін з дня вступу в силу Закону повинен розробити і затвердити стратегію і програму реформування системи державного нагляду, зокрема, в частині перегляду контрольних функцій держави з метою їх оптимізації і відповідного скорочення кількості органів державного нагляду і чисельності їх працівників.

Державна регуляторна служба повинна затвердити форму і порядок надання узгодження на проведення позапланового заходу державного нагляду.

Проте, на відміну від попередніх мораторіїв, статтею 6 Закону № 1728 значно збільшено кількість центральних органів виконавчої влади, та їх територіальних органів, які мають право здійснювати заходи державного нагляду у сфері господарської діяльності і на яких не поширюється дія мораторію. Перелік органів, які мають право перевіряти, можна знайти за посиланням.

Слід зазначити, що на відміну від інших центральних органів виконавчої влади, які мають територіальні органи і про які ідеться в ст. 6 Закону, відносно центрального органу виконавчої влади по забезпеченню реалізації державної політики стосовно здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони природного довкілля, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (Держекоінспекція України), не вказано, що виключення дії даного Закону поширюється не лише безпосередньо на центральний орган виконавча влада, але і на його територіальний орган.

Разом з тим, Державна регуляторна служба України вважає, що Держекоінспекція України входить в систему органів виконавчої влади і створюється для забезпечення реалізації державної політики по здійсненню державного нагляду (контролю) у сфері охорони природного довкілля, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Вона здійснює свої повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи, тому виключення, встановлені нормами ст. 6 Закону поширюються і на її територіальні органи.

Блог, Лучшее, Сопровождение бизнеса

Мораторій на перевірки – хто має право перевіряти в 2017 році

Мораторій на перевірки – хто має право перевіряти в 2017 році

Мораторій на перевірки продовжено на 2017 рік. Але ж він розповсюджується не на всіх. Тож хто має право перевіряти в 2017 році.

16.02.2017 року на своєму сайті Державна регуляторна служба України розмістила перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія мораторію, встановленого Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»

Зокрема Регулятор зазначив, що згідно зі статтею 6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» його дія НЕ ПОШИРЮЄТЬСЯ на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю):

Читать далее

Блог, Наша практика, Уголовный процесс

Начато уголовное производство против следователя по инициативе адвоката АФ «Бизнес и Право»

Начато уголовное производство против следователя по инициативе адвоката АФ «Бизнес и Право»

Усилиями адвокатов из «Бизнес и Право» начато уголовное производство по факту невыполнения решения суда следователем полиции. 

Эта история началась в июле прошлого года, когда следователь СО Бучацкого ОП ГУ НП в Тернопольской области Карпюк И.В. по заведомо ложному сообщению о преступлении зарегистрировал уголовное производство, в тот же день изъял автомобиль у собственника, а потом отдал «арендатору». Без документов, без ключей, просто загрузил на погрузчик и увез в неизвестном направлении. Подробно об этой истории я писал ЗДЕСЬ.

Ни прокуратура, ни вышестоящие органы полиции в действиях следователя нарушений не усмотрели.

Однако 30 ноября прошлого года по нашему заявлению суд признал действия следователя неправомерными и обязал его вернуть автомобиль законному владельцу:  ПУБЛИКАЦИЯ от 15.12.2016.

Тогда же я дал свой прогноз дальнейшего развития событий, который теперь понемногу начал сбываться. Как и следовало ожидать, за два с половиной месяца никто автомобиль владельцу не вернул, а на наши обращения  по этому поводу все должностные лица отвечали неохотно, формально и не по существу вопроса. Тогда мы обратились в прокуратуру Тернопольской области с требованием начать уголовное производство по факту невыполнения следователем решения суда. В ответ – опять тишина.

Тогда наш адвокат Людмила Балийчук, защищающая интересы предприятия – владельца автомобиля, снова обратилась в суд с жалобой на незаконное бездействие теперь уже прокуратуры Тернопольской области. После рассмотрения жалобы 26 января 2017 года суд признал обоснованность заявленных требований и обязал прокуратуру Тернопольской области внести информацию по нашему заявлению в единый реестр досудебных расследований и, таким образом, начать расследование уголовного производства по факту неисполнения решения суда следователем Карпюком И.В.  С решением суда можно ознакомиться ЗДЕСЬ.

Теперь подождем немного, чтобы дать возможность правоохранительным органам проявить себя в этом уголовном расследовании. А затем сделаем следующий шаг: заявим гражданский иск о возмещении ущерба, причиненного владельцу автомобиля противоправными действиями следователя. 

Очень хочется верить, что все наши усилия и время потрачены не зря, и нерадивому полицейскому и сейчас уже несладко, и он десять раз пожалел, что ввязался в эту историю. И в следующий раз вряд ли согласится на подобную авантюру. А о продолжении этой истории я обязательно напишу.

Контрактное право

Ціна договору – чи може бути визначена у валюті?

Ціна договору – чи може бути визначена у валюті?

Ціна договору – чи може вона бути визначена у валюті? З урахуванням знецінення гривні та постійних курсових коливань валютні застереження дуже популярний механізм захисту. Як правильно його використовувати та коли це можливо. Раніше ми вже писали про розрахунки в валюті та валютний еквівалент в договорі.

Але 08 лютого 2017 року Верховний Суд України у справі за N 6-1905цс16 зробив правовий висновок щодо правомірності визначення ціни договору в валюті. З повним текстом можна ознайомитися за посиланням.

Нагадуємо, що правові висновки Верховного Суду України, фактично, мають силу Закону та підлягають обов`язковому застосуванню. Що ж нового або цікавого? Давайте розберемося разом.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 Цивільного кодексу України).

Верховний Суд вказав, що такими випадками є статті 193, 524 та 533 ЦК України, Закон України від 16 квітня 1991 року N 959-XII “Про зовнішньоекономічну діяльність”, Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93 та Закон України від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Отже, цікавим є те, що Верховний Суд України визначив вичерпний перелік актів законодавства, якими визначено випадки, коли в Україні може використовуватися іноземна валюта.

Далі Суд зазначив: «За змістом частин першої, другої статті 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане в гривнях. Якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Якщо у договорі передбачено інший порядок, суду слід з’ясувати сутність такого визначення».

В справі, про яку йдеться, в договорі було зазначено, ціну договору в гривнях та вказано, що на день укладання договору це становить наступну суму в доларах США. Тобто договором сторони визначили інший порядок, ніж встановлює стаття 533 Цивільного кодексу України, а відтак, ціна не повинна перераховуватися по курсу на день платежу.

Отже, як засіб платежу валюта може використовуватися на території України тільки у чітко визначених випадках, при чому Верховний Суд навів їх виключний перелік. А от як еквівалент ціни договору валюта може використовуватися. Проте, якщо хочете мати можливість скористатися правом перерахувати ціну договору відповідно до курсу валюти, будьте уважні, укладаючи договір.

 

 

Блог, Наша практика, Хозяйственные споры

Перевищення лімітів споживання електричної енергії

Перевищення лімітів споживання електричної енергії

Перевищення лімітів споживання електричної енергії – штрафна санкція, на яку податок на додану вартість не нараховується. Це стверджували юристи нашої фірми, звертаючись з листами до публічного акціонерного товариства «Київобленерго». Але ми отримали негативну відповідь і були змушені звернутися за захистом порушених прав до суду.  Справа тягнулася більше року.

І нарешті, Верховний Суд України поставив крапку у справі №911/1314/16 за позовом приватного підприємства «Світанок» до публічного акціонерного товариства «Київобленерго» про визнання відсутнім права вимагати оплати податку на додану вартість нарахованого на платіж за перевищення лімітів споживання електричної енергії.

В ухвалі Верховний Суд України зазначив, що заява подана публічним акціонерним товариством «Київобленерго» є необґрунтованою, її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами, у зв’язку з чим  відмовив заявнику у допуску справи до провадження.

Таким чином, Верховний Суд України підтвердив правову позицію обрану юристами нашої фірми при зверненні з позовом до господарського суду, яка знайшла своє відображення у судових рішеннях судів попередніх інстанцій.

Більш детальніше про цю справу можна прочитати в нашій публікації за посиланням.

А повний текст рішення Верховного Суду України можна прочитати ТУТ

 

 

Налогообложение

Податок на прибуток підприємств 2017 – нові правила

Податок на прибуток підприємств 2017 – нові правила

Продовжуємо цикл публікацій, присвячений Податковій реформі 2017

Податок на прибуток підприємств в 2017 році треба сплачувати з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу  України  (далі – Кодекс)  Законом  України  від  21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України  щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»  (далі – Закон № 1797), Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України  та  деяких  законодавчих актів України  щодо забезпечення  збалансованості  бюджетних  надходжень  у  2017 році»  (далі  – Закон № 1791)  та  Законом  України  від 20 грудня 2016 року № 1795-VIII  «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі» (далі – Закон № 1795), які набули чинності 1 січня 2017 року

В своєму Листі від 08.02.2017 № 2991/7/99-99-15-02-01-17 “Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році” ДФС України роз’яснила деякі нові положення законодавства, розглянемо основні

Читать далее