2017-06-15 13:03

Банкрутство – оскарження ухвал господарського суду в ліквідпроцедурі

  Банкрутство – довгий і складний процес із, подекуди, непередбачуваним результатом. Нажаль, реформи не виправдали сподівань. Нещодавно в практиці юристів нашої компанії виникла чергова колізійна справа. Власник майна боржника – чи є він суб`єктом оскарження ухвал місцевого господарського суду на стадії ліквідпроцедури? Відповідь на це питання сьогодні надав Вищий господарський суд України, скасувавши ухвалу Київського апеляційного господарського
Читать далее…

2017-05-17 10:37

Оскарження рішення державного реєстратора, неможливе – можливо!

Оскарження рішення державного реєстратора – досудова процедура, яка надала можливості захистити майно власника від посягань з боку сторонніх осіб. Процедура оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних реєстраторів, регулюється положеннями нової редакції Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952-IV) та Постанови Кабінету Міністрів України від
Читать далее…

Блог, Лучшее, Хозяйственные споры

Банкрутство – оскарження ухвал господарського суду в ліквідпроцедурі

Банкрутство – оскарження ухвал господарського суду в ліквідпроцедурі

 

Банкрутство – довгий і складний процес із, подекуди, непередбачуваним результатом.

Нажаль, реформи не виправдали сподівань. Нещодавно в практиці юристів нашої компанії виникла чергова колізійна справа.

Власник майна боржника – чи є він суб`єктом оскарження ухвал місцевого господарського суду на стадії ліквідпроцедури?

Відповідь на це питання сьогодні надав Вищий господарський суд України, скасувавши ухвалу Київського апеляційного господарського суду в справі №14/5026/879/2011 від 10 квітня 2017 року та повернувши справу до суду апеляційної інстанції для розгляду скарги власника майна боржника по суті.

Обставини цієї справи доволі складні і заплутані, адже вона тягнеться ще з 2011 року і, нажаль, саме її існування є доказом недолугості законодавства в сфері банкрутства.

Проте, рішення, яке сьогодні прийняв Вищий господарський суд України на користь нашого клієнта, цікаве саме з тієї точки зору, що воно презюмує  процесуальне право власника майна боржника бути суб`єктом подання апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду на стадії ліквідаційної процедури.

Київський апеляційний господарський суд, припиняючи провадження за апеляційною скаргою власника майна боржника на підставі пп 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, керувався статтею 123 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  від 14.05.1992 року №2343 (далі Закон про банкрутство).

Адже, відповідно до ч. 2 цієї статті з дня прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, серед іншого, припиняються повноваження власника (власників) майна боржника.

Зважаючи на це, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки повноваження власника майна боржника припинилися, то відповідно він не може оскаржувати ухвали місцевого господарського суду. При цьому апеляційний суд посилався на пункт 5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України” від 17.05.2011 року та пункт 12 Постанови Верховного Суду України “Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.02.2009 року №15 в яких мова йде взагалі про апеляційні скарги осіб, які не були учасниками провадження! Тобто, апеляційний суд фактично поставив під сумнів наявність у власника майна боржника статусу учасника провадження, з огляду на те, що його повноваження припинилися після переходу до ліквідаційної процедури!

В той же час  частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України прямо визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники  судового процесу, зазначені в цьому Кодексі та Законі про банкрутство. І з цієї точки зору, право учасника провадження, яким є власник майна боржника навіть після переходу до ліквідпроцедури, видається беззаперечним.

Проте, найбільш цікавим є тут питання щодо того, які права та охоронювані законом інтереси  власника майна боржника порушені оскаржуваною ухвалою.  

Київський апеляційний господарський суд, припиняючи провадження, виходив з того, що власник майна боржника не є кредитором у справі, а відтак, його права не порушені. При цьому суд відхилив доводи апелянта стосовно того, що Закон захищає не тільки майнові, але й особисті немайнові права особи, зокрема право на захист честі, гідності та ділової репутації власника майна боржника, дії якого, з огляду на визнання недійсним правочину укладеного боржником, мають ознаки доведення до банкрутства, виведення активів та шахрайства.

Цікаво, чи врахує цю позицію суд касаційної інстанції? Найближчим часом ми про це дізнаємось і обов`язково розмістимо посилання на постанову Вищого господарського суду України, а також будемо розповідати про подальший розвиток подій у цій справі про банкрутство.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Административные споры, Блог, Лучшее

Оскарження рішення державного реєстратора, неможливе – можливо!

Оскарження рішення державного реєстратора, неможливе – можливо!

Оскарження рішення державного реєстратора – досудова процедура, яка надала можливості захистити майно власника від посягань з боку сторонніх осіб.

Процедура оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних реєстраторів, регулюється положеннями нової редакції Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952-IV) та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128 «Про затвердження Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації». Контроль у сфері державної реєстрації регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 р. № 990 «Про затвердження Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації», механізм дії якої був описаний раніше в нашій статті Оскарження дій або бездіяльності в сфері державної реєстрації”.

Попередня редакція згаданого Закону передбачала можливість оскарження таких рішень лише до суду. Однак судовий захист прав власників майна проти незаконних дій державних реєстраторів не завжди був ефективний. Адже прийняття рішення про державну реєстрацію нерухомого майна відповідно до законодавства України є дискреційним, тобто виключним повноваженням державного реєстратора. У зв’язку з цим суди дуже часто відмовляли у задоволені вимог позивачів про зобов’язання державного реєстратора здійснити або скасувати державну реєстрацію. Натомість суди приймали рішення, яким зобов’язували держреєстраторів повторно розглянути заяву позивача, що звичайно, не гарантувало належний захист прав позивача від повторних незаконних дій реєстратора. 

З прийняттям вищезазначенихнормативних актів в Україні з’явилася додаткова можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних реєстраторів при реєстрації нерухомого майна – шляхом подання скарги до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту Державної реєстрації Міністерства юстиції України, яка розпочала свою роботу в січні 2017 року.

Головною метою створення та функціонування Комісії було забезпечення швидкого та неупередженого розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Строк розгляду Комісією скарг не може перевищувати 30 днів. Перші враження професійних юристів від роботи Комісії  є позитивними.

Основною формою роботи комісії є засідання, за участі всіх зацікавлених осіб. Як правило, такі засідання відбуваютсья двічі на тиждень. Вцілому, засідання Комісії нагадують засідання суду: заслуховуються всі зацікавлені особи, ставляться питання, з`ясовуються обставини. Після дослідження всіх обставин, голосування членів Комісії і підготовка висновку щодо відповідності або невідповідності законодавству рішення державного реєстратора.

Висновок надається з відповідним обґрунтуванням й посиланням на норми законодавства. Саме завдяки роботі Комісії левова частка рейдерських захоплень зазнали фіаско, а майно та бізнес були врятовані. Зазначу, що Комісія не є судом та її повноваження обмежуються розглядом законності вчинення тих чи інших реєстраційних дій.

Крім безпосередньо скасування незаконної дії реєстратора, Комісія може блокувати  “неблагонадійному” реєстратору доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань терміном від одного до трьох місяців чи півроку, якщо допущене реєстратором порушення носить систематичний або навмисний характер. А ось злісним порушникам доступ  анулюють назавжди.

Не треба пояснювати, що механізм блокування – є дуже дієвим способом примусити реєстратора дотримуватися закону, адже систематично допускаючи порушення реєстратор або нотаріус, який діє як реєстратор, ризикує просто втратити роботу назавжди!

Окремо треба відзначити, якщо має місце факт грубого порушення закону, то до справи залучаються правоохоронні органи,  відповідна інформація направляється Комісією до Національної поліції.

Звернувшись зі скаргою до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту Державної реєстрації Міністерства юстиції України, юристам нашої компанії вдалося скасувати незаконну реєстрацію права власності на майно нашого клієнта за іншою особою, яку було проведено приватним нотаріусом, як державним реєстратором. Результатом спільної роботи став Наказ Заступника Міністра юстиції з питань державної реєстрації, яким було скасовано рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень, та тимчасово заблоковано доступ нотаріуса до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.  

Таким чином, перший досвід нашої компанії щодо захисту інтересів клієнтів від незаконних дій реєстртора без звернення до суду – є позитивним, а ще дозволив зекономити  значний час та гроші!

 

Блог, Корпоративное право, Судебная практика, конфликты

Визнання недійсним рішення загальних зборів товариства

Визнання недійсним рішення загальних зборів товариства

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно ретельно підготуватися.

Нещодавно Господарським судом Київської області у справі за позовом Компанії СКАЙЛАЙН КОРПОРЕЙШН до ТОВ «Фабрика «Скіф» про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, на яких було прийнято рішення про надання генеральному директору ТОВ «Фабрика «Скіф» повноважень на підписання договору поруки, ухвалено рішення, яким позовні вимоги Компанії задоволені.

Метою даного позову стало намагання ТОВ «Фабрика «Скіф», до складу учасників якої входить Компанія СКАЙЛАЙН КОРПОРЕЙШН, уникнути відповідальності за взятими на себе зобов’язаннями за договором поруки, який був укладений між ТОВ «Фабрика «Скіф» та клієнтом нашої фірми в забезпечення чималої позики.

Випадково дізнавшись про існування господарської справи, клієнт звернувся за правовою допомогою та консультацією. Детально проаналізувавши матеріали справи, юристами нашої фірми було прийнято рішення, вступити у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Обрана юристами стратегія обґрунтована тим, щоб безпосередньо приймати участь у розгляді справи та своєчасно користуватися своїми правами для подання всіх необхідних доказів та пояснень, а в подальшому позбавити ТОВ «Фабрика «Скіф» підстави для звернення до суду з позовом про визнання договору поруки недійсним.

В ході розгляду справи ТОВ «Фабрика «Скіф» без жодних заперечень визнало позовні вимоги, а суддя навіть не намагався витребувати від сторін хоча б які-небудь докази для правильного вирішення даного спору, що призвело до прийняття абсурдного рішення.

В мотивувальній частині рішення суд першої інстанції посилався на неіснуючі документи, не врахував очевидні факти та прийняв до уваги надумані та недостовірні твердження представника Компанії СКАЙЛАЙН КОРПОРЕЙШН.

Так, суд першої інстанції, ігноруючи статтю 249 Цивільного кодексу України, яка встановлює обов’язок особи, що видала довіреність і згодом її скасувала, повідомити про це представника, третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність, прийняв рішення за відсутності в матеріалах справи доказів повідомлення представника за довіреністю.

З рішенням суду можна ознайомитися за посиланням  

Як вже вбачається з викладеного вище, з таким судовим рішенням неможливо було погодитись, тому юристи нашої фірми звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. До речі, апеляційну скаргу було подано від третьої особи –  фізичної особи, яка була залучена до участі у господарському спорі.

Після тривалого розгляду справи, апеляційний господарський суд прийняв рішення, яким задовольнив апеляційну скаргу, підготовлену нашою юридичною фірмою, скасував рішення господарського суду Київської області та прийняв нове, яким позовні вимоги ТОВ «Фабрика «Скіф» залишив без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення господарського суду, зробив висновок про те, що скасування довіреності має юридичне значення для представника і третіх осіб лише в тому випадку, якщо вони були про це сповіщені. Крім того, ще раз у вказаному судовому рішенні підтвердилась правова позиція викладена у постанові Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 року про те, що порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів не є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.  

З Постановою апеляційного суду можна ознайомитися тут .

Блог, Услуги для частных лиц

Увольнение по собственному желанию – подводные камни.

Увольнение по собственному желанию – подводные камни.

Увольнение по собственному желанию или как уволиться без обязательной “отработки” в две недели?

В жизни часто возникает ситуация, когда необходимо срочно поменять место работы. Чаще всего это связано с тем, что поступило заманчивое предложение новой работы. И, как любое хорошее предложение, оно “горящее”, решение надо принимать быстро, и к новой работе приступать завтра-послезавтра.

И тут препятствием к новой жизни становится трудовое законодательство. Хотя как такового понятия “обязательная отработка в две недели” законодательством не предусмотрено, но согласно требованиям закона работник должен  предупредить руководство об  увольнении письменно за две недели для того, что бы на его должность работодатель мог найти замену.

Увольнение, как и любые другие трудовые отношения в Украине, регулируется Кодексом законов о труде (далее – Кодекс).

Увольнение по инициативе работника, обычно именуемое «увольнение по собственному желанию» определено статьями 38 и 39 Кодекса.

Статьей 38 Кодекса предусмотрены случаи, когда трудовой договор должен быть расторгнут в срок, который указывает работник:

переезд на новое место проживания;

перевод супруга или супруги на работу в другую местность; поступление в учебное заведение;

невозможность проживания в данной местности, подтвержденная медицинским заключением;

беременность;              

уход за ребенком до достижения ним четырнадцатилетнего возраста или ребенком-инвалидом;

уход за больным членом семьи в соответствии с медицинским заключением или инвалидом I группы;

выход на пенсию;

принятие на работу по конкурсу;

а так же по другим уважительным причинам.

Это значит, что указывая при увольнении вышеизложенные причины, их необходимо доказать фактами. 

Если работник после окончания срока предупреждения об увольнении не оставил работу и не требует расторжения трудового договора, руководство не вправе уволить его по поданному ранее заявлению, кроме случаев, когда на его место приглашен другой сотрудник, которому в соответствии с законодательством не может быть отказано в заключении трудового договора.

Работник имеет право в определенный им срок расторгнуть трудовой договор по собственному желанию, если собственник или уполномоченный ним орган не выполняет законодательство о труде, условия коллективного или трудового договора.

Статьей 39 Кодекса предусмотрено досрочное расторжение срочного трудового договора, то есть договора, заключенного на выполнение определенных работ или договора, заключенного на определенный срок по согласованию сторон, по инициативе работника в случае его болезни или инвалидности, которые препятствуют выполнению работ по договору, нарушение руководством законодательства о труде, коллективного или трудового договора, а так же в случаях предусмотренных частью первой статьи 38 данного Кодекса.

Споры о досрочном расторжении трудового договора решаются в общем порядке, установленным для рассмотрения трудовых споров.

Но все мы люди, и перед тем как бежать за справками, подтверждающими возникшую невозможность работы, лучшим выходом будет предварительно обсудить это с руководством, чтобы достигнуть консенсус, который устроит обе стороны.

 

Блог, Лучшее, Наша практика, Хозяйственные споры

Активы предприятия сохранены благодаря усилиям юристов компании Бизнес и Право

Активы предприятия сохранены благодаря усилиям юристов компании Бизнес и Право

Активы предприятия сохранены в его собственности благодаря усилиям юристов компании Бизнес и Право, которые смогли доказать  в суде недобросовестность действий бывшего руководителя предприятия при заключении им договоров купли-продажи на крайне невыгодных для предприятия условиях. 

К нам за помощью обратилось частное  сельскохозяйственное предприятие (его собственник), который после смены руководителя выявил, что бывший директор перед увольнением заключил от имени предприятия ряд договоров купли-продажи посевов на крайне невыгодных для предприятия условиях, благодаря чему предприятие практически лишилось всех своих ликвидных активов.

Сложность данного дела заключалась в том, что бывший директор, действуя от имени предприятия, формально не вышел за рамки полномочий, предусмотренных уставом. Стандартная судебная практика в таких случаях стоит на позиции признания таких сделок законными.

Тем не менее, внимательно изучив и проанализировав обстоятельства спорных сделок, юристы АФ «Бизнес и Право» все же нашли основания для обращения в суд с иском о признании договоров купли-продажи посевов недействительными.

Так, согласно частей 1, 3 статьи 215 Гражданского кодекса Украины основанием недействительности сделки является несоблюдение в момент ее заключения стороной (сторонами) требований, которые установлены частями 1-3, 5-6 статьи 203 этого кодекса.

В противоречие указанным выше нормам, руководитель при заключении договоров действовал явно вопреки интересам предприятия, в своих собственных интересах, недобросовестно, чем фактически лишил предприятие не только возможности получения прибыли, но и в целом возможности осуществлять уставную деятельность, что прямо противоречит нормам статей 92, 238, 627 Гражданского кодекса Украины.

В соответствии с частью 3 статьи 92 Гражданского кодекса Украины орган или лицо, которое в соответствии с учредительными документами юридического лица или закона выступает от его имени, обязано действовать в интересах юридического лица, добросовестно и разумно, не превышая полномочий.

Не смотря на аргументированные доводы и предоставленные доказательства в пользу этой правовой позиции с нашей стороны, хозяйственный суд Тернопольской области не нашел достаточных оснований для удовлетворения иска. На наш взгляд, решение суда первой инстанции было откровенно слабым и мало обоснованным. С ним можно ознакомиться здесь.

Львовский апелляционный хозяйственный суд подошел к рассмотрению дела значительно более профессионально и добросовестно, всесторонне изучив обстоятельства данного дела. В результате им было принято решение об удовлетворении иска. Таким образом, активы предприятия, отчужденные вследствие недобросовестных действий бывшего директора, были возвращены.

С полным текстом постановления суда можно ознакомиться здесь.

Блог, Услуги для частных лиц

Збільшення відсотків по кредиту є незаконним – в яких випадках?

Збільшення відсотків по кредиту є незаконним – в яких випадках?

Збільшення  відсотків банком по кредиту проводиться у тільки у випадках, якщо така процедура передбачається кредитним договором.

В разі збільшення банком відсоткової ставки за кредитним договором необхідно з’ясувати чи відповідають таки дії банку процедурі передбаченій договором, а саме чи направлялося таке повідомлення позичальнику, чи підписувалася з цього приводу додаткова угода тощо.

Боржник вважається належним чином повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому випадку, якщо банк не тільки відправив на адресу такого боржника лист про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресату під розписку.

Така правова позиція була сформована Верховним Судом України в постанові від 14 грудня 2016 року по справі № 6-2315цс16 за позовом про визнання незаконним підвищення розміру процентів в односторонньому порядку і зобов’язання здійснити перерахунок.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ухвалу Апеляційного суду м. Києва та рішення Голосіївського районного суду м. Києва по цієї справі було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки: суди залишили поза увагою ту обставину, що повідомлення банку про збільшення розміру процентної ставки за кредитним договором не був відправлений у передбачений договором спосіб; позивач не отримував цього повідомлення; збільшення розміру процентної ставки відбулося не в строк і спосіб, передбачені кредитним договором, оскільки відповідний документ про внесення змін до договору (додаткова угода) боржника банк не надсилав, отже, сторони його не підписували, як це передбачено умовами договору. До такого ж висновку ВСУ дійшов у справі № 6-82цс16.

Блог, Хозяйственные споры

Дотримання правил підсудності або в який суд звертатись з позовом

Дотримання правил підсудності або в який суд звертатись з позовом

Дотримання правил підсудності є основою для прийняття судом позовної заяви та порушення провадження по справі. Але ж як не помилитися і подати позов саме до того суду, який повинен його розглянути?

До нашої компанії звернувся клієнт, який отримав від свого контрагента (колишнього власника частки у статутному капіталі підприємства) позовну заяву про визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, укладеного з ним (клієнтом), неукладеним. Даний позов подано до господарського суду Тернопільської області як корпоративний спір.

Так, підвідомчість справ господарським судам України закріплена статтею 12 Господарського процесуального кодексу України. І, дійсно, нормами пункту 4 частини 1 статті 12 цього Кодексу передбачено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами) у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов’язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Наче все зрозуміло, але Читать далее

Блог, Сопровождение бизнеса

Мораторій на перевірки підприємців – особливості здійснення!

Мораторій на перевірки підприємців – особливості здійснення!

Мораторій на перевірки підприємців органами державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлений до 31 грудня 2017 року.

З цього приводу Президент України підписав Закон № 1728 – VIII “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, прийнятий Верховною Радою 3 листопада 2016 року.

Законом визначені підстави і випадки, коли здійснюється державний нагляд.

Так, до 31 грудня 2017 року позапланові заходи державного нагляду проводяться:

– за письмовою заявою суб’єкта господарювання у відповідний орган нагляду про проведення перевірки по його бажанню;

– за рішенням суду;

– у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Позапланова перевірка на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання його законних прав проводиться органом державного нагляду за погодженням Державною регуляторною службою.

Державна регуляторна служба зобов’язана до початку проведення перевірки оприлюднити на своєму сайті згоду на проведення таких заходів. Заборонено проведення позапланових заходів нагляду без обнародування такої згоди.

Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.

Законом також визначені права суб’єктів господарювання, зокрема, вони мають право не допускати посадовців органу державного нагляду для перевірки, якщо їм не пред’явлено відповідне узгодження.

Кабінет Міністрів в 6-місячний термін з дня вступу в силу Закону повинен розробити і затвердити стратегію і програму реформування системи державного нагляду, зокрема, в частині перегляду контрольних функцій держави з метою їх оптимізації і відповідного скорочення кількості органів державного нагляду і чисельності їх працівників.

Державна регуляторна служба повинна затвердити форму і порядок надання узгодження на проведення позапланового заходу державного нагляду.

Проте, на відміну від попередніх мораторіїв, статтею 6 Закону № 1728 значно збільшено кількість центральних органів виконавчої влади, та їх територіальних органів, які мають право здійснювати заходи державного нагляду у сфері господарської діяльності і на яких не поширюється дія мораторію. Перелік органів, які мають право перевіряти, можна знайти за посиланням.

Слід зазначити, що на відміну від інших центральних органів виконавчої влади, які мають територіальні органи і про які ідеться в ст. 6 Закону, відносно центрального органу виконавчої влади по забезпеченню реалізації державної політики стосовно здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони природного довкілля, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (Держекоінспекція України), не вказано, що виключення дії даного Закону поширюється не лише безпосередньо на центральний орган виконавча влада, але і на його територіальний орган.

Разом з тим, Державна регуляторна служба України вважає, що Держекоінспекція України входить в систему органів виконавчої влади і створюється для забезпечення реалізації державної політики по здійсненню державного нагляду (контролю) у сфері охорони природного довкілля, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Вона здійснює свої повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи, тому виключення, встановлені нормами ст. 6 Закону поширюються і на її територіальні органи.

Блог, Лучшее, Сопровождение бизнеса

Мораторій на перевірки – хто має право перевіряти в 2017 році

Мораторій на перевірки – хто має право перевіряти в 2017 році

Мораторій на перевірки продовжено на 2017 рік. Але ж він розповсюджується не на всіх. Тож хто має право перевіряти в 2017 році.

16.02.2017 року на своєму сайті Державна регуляторна служба України розмістила перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія мораторію, встановленого Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»

Зокрема Регулятор зазначив, що згідно зі статтею 6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» його дія НЕ ПОШИРЮЄТЬСЯ на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю):

Читать далее

Блог, Наша практика, Уголовный процесс

Начато уголовное производство против следователя по инициативе адвоката АФ «Бизнес и Право»

Начато уголовное производство против следователя по инициативе адвоката АФ «Бизнес и Право»

Усилиями адвокатов из «Бизнес и Право» начато уголовное производство по факту невыполнения решения суда следователем полиции. 

Эта история началась в июле прошлого года, когда следователь СО Бучацкого ОП ГУ НП в Тернопольской области Карпюк И.В. по заведомо ложному сообщению о преступлении зарегистрировал уголовное производство, в тот же день изъял автомобиль у собственника, а потом отдал «арендатору». Без документов, без ключей, просто загрузил на погрузчик и увез в неизвестном направлении. Подробно об этой истории я писал ЗДЕСЬ.

Ни прокуратура, ни вышестоящие органы полиции в действиях следователя нарушений не усмотрели.

Однако 30 ноября прошлого года по нашему заявлению суд признал действия следователя неправомерными и обязал его вернуть автомобиль законному владельцу:  ПУБЛИКАЦИЯ от 15.12.2016.

Тогда же я дал свой прогноз дальнейшего развития событий, который теперь понемногу начал сбываться. Как и следовало ожидать, за два с половиной месяца никто автомобиль владельцу не вернул, а на наши обращения  по этому поводу все должностные лица отвечали неохотно, формально и не по существу вопроса. Тогда мы обратились в прокуратуру Тернопольской области с требованием начать уголовное производство по факту невыполнения следователем решения суда. В ответ – опять тишина.

Тогда наш адвокат Людмила Балийчук, защищающая интересы предприятия – владельца автомобиля, снова обратилась в суд с жалобой на незаконное бездействие теперь уже прокуратуры Тернопольской области. После рассмотрения жалобы 26 января 2017 года суд признал обоснованность заявленных требований и обязал прокуратуру Тернопольской области внести информацию по нашему заявлению в единый реестр досудебных расследований и, таким образом, начать расследование уголовного производства по факту неисполнения решения суда следователем Карпюком И.В.  С решением суда можно ознакомиться ЗДЕСЬ.

Теперь подождем немного, чтобы дать возможность правоохранительным органам проявить себя в этом уголовном расследовании. А затем сделаем следующий шаг: заявим гражданский иск о возмещении ущерба, причиненного владельцу автомобиля противоправными действиями следователя. 

Очень хочется верить, что все наши усилия и время потрачены не зря, и нерадивому полицейскому и сейчас уже несладко, и он десять раз пожалел, что ввязался в эту историю. И в следующий раз вряд ли согласится на подобную авантюру. А о продолжении этой истории я обязательно напишу.