• +38 (044) 235 04 71 +38 (067) 242 94 77
Блог, Налогообложение, Сопровождение бизнеса

Відшкодування ПДВ через суд – годі і мріяти…

Відшкодування ПДВ через суд – годі і мріяти…

Прикро спостерігати за тим, як, не зважаючи на всі реформи, суд був і продовжує бути рупором державної політики, а не місцем, де вершиться правосуддя та відновлюються права…
Останнє рішення Верховного Суду України в справі ___ від 7 червня 2016 року з приводу неможливості відшкодування ПДВ шляхом стягнення відповідних коштів на підставі рішення суду – яскрава цьому ілюстрація.
Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 4 лютого 2016 №___ намагався відстояти власну протилежну правову позицію, для чого навіть скористався положеннями частини першої статті 244-2 КАС України та відступив від правової позиції ВСУ, навівши відповідне обґрунтування, проте ухвала ВАСУ була скасована, а ВСУ остаточно виключив можливість стягнення з бюджету простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ за судовим рішенням безпосередньо з Державного бюджету України
Отже позиція ВАСУ про можливість бюджетного відшкодування на підставі рішення суду ґрунтується на наступному:
1) відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість;
2) наявність бюджетної заборгованості породжує правовідносини боржника у особі держави та кредитора – платника податків;
3) КАС не передбачає такого способу захисту порушеного права, як стягнення заборгованості безпосередньо із бюджету, проте, відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень;
4) стягнення заборгованості як спосіб відновлення та захисту порушеного права, якнайкраще відповідає конституційним принципам правосуддя, принципам та меті адміністративного судочинства;
5) відсутність прямої вказівки процесуального закону про можливість стягнення не може вважатися перешкодою, адже це суперечило б ст. 55 Конституції України, де йдеться про право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань;
6) Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників – спеціальний нормативно-правовий підзаконний акт, яким визначено механізм та процедури виконання рішення суду.
Відтак, положення Конституції України та процесуальний закон наділяє сторону обрати спосіб захисту, який би відповідав характеру порушення. При цьому суд не обмежений в праві захистити порушене право саме таким чином аби якнайкраще захистити, а головне, відновити порушене право. Крім того, спеціальним підзаконним актом передбачено механізм та процедуру виконання такого рішення та відновлення права. Відтак право є і механізм є.

На жаль, така прогресивна і абсолютно обґрунтована позиція ВАСУ поки що не знайшла належної підтримки в ВСУ.
Отже, позиція ВСУ про неможливість стягнення бюджетного відшкодування на підставі рішення суду, а виключно із дотриманням всієї процедури для бюджетного відшкодування ґрунтується на наступному:
1) відсутність прописаного механізму бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення у Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39;
2) на підставі пунктів 200.7 та 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, а також норм вищевказаного Порядку №39 бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п’ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку;
Отже, відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.
Проте, вражає навіть не така наївна логіка ВСУ, а груба невідповідність постанови вимогам процесуального закону.
Так, скасовуючи ухвалу ВАСУ, ВСУ в свою чергу навіть не пояснив, а як же бути із п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу на яку посилався ВАСУ? Чому не враховано?
А як же бути із Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845, яка є спеціальним підзаконним нормативним актом з цього приводу? І чому цей акт не підлягає застосуванню, а Порядок №39 – підлягає, хоча він тільки регулює питання взаємодії між фіскальними органами та Державним казначейством.
І взагалі, якщо таку логіку продовжувати, то тоді кредитор ніколи не може стягнути із боржника, а тільки сам боржник повинен виконати своє зобов`язання, адже це виключно його зобов`язання та його обов`язок…
До того, ж як бути із статтями 55 Конституції України та ст. 162 КАС України?
Якщо погодитися із логікою ВСУ, то виходить, що відсутність механізму реалізації права (адже ВСУ вперто наполягає на відсутності правового механізму стягнення з Державного бюджету бюджетного відшкодування ПДВ, оминаючи Постанову Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845) – позбавляє і самого права.
Необхідно відмітити, що по-перше, відсутність в судовому рішенні обґрунтування відхилення тих чи інших доводів та міркувань є порушенням вимог процесуального закону, адже таке рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, а по-друге – примушувати особу, яка і так вже постраждала від незаконної бездіяльності суб’єкта влади повторно проходити ці круги пекла – абсолютно несправедливо!
Хоча, про яку справедливість може йти мова, коли бюджет – пустий, а борги ростуть. Такою є відповідь держави на болюче питання ПДВ, яке ніяк не отримає належного та законного шляху вирішення. Натомість за старою схемою застосувати «адмінресурс» – скоріше та простіше.
«Ось нате Вам свіженьку практику ВСУ, не подобається, а що робити, хочете відшкодування, звертайтеся вдруге, втретє… А ми вам, тим часом, перевірочку і податкове повідомлення-рішення про завищення бюджетного відшкодування хоча би і на копійки, проте, жодного відшкодування до вирішення справи, а потім знову звертайтеся…»
Проте, це вже зовсім інша історія. З моєї власної практики де імпортеру, який має право на бюджетне відшкодування на мільйони гривень, за результатами перевірки начебто виявили завищення бюджетного відшкодування на мізерну суму, при чому тільки по періоду, адже в цілому сума належна до відшкодування збігається… Подивимось, яке рішення прийме суд, поки ми ще воюємо!

Специализация

ОБРАТНЫЙ ЗВОНОК

  Согласен на сбор и обработку персональных данных